Російська стратегія виснаження чинить тиск не лише на українські збройні сили, а й на цивільне населення та на здатність партнерів України надавати підтримку.
З серпня Київ майже щодня зазнає атак / Фото: ДСНС Києва
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну вже триває п’ятий рік. Сам цей факт заслуговує на більшу увагу в Америці, пише Forbes.
Видання поділилося, що коли 24 лютого 2022 року Володимир Путін розпочав вторгнення, Москва розраховувала, що Україна впаде за три дні.
Деякі солдати навіть взяли з собою парадні мундири, розраховуючи на велике святкування незабаром після вторгнення.
Відео дня
Натомість, через понад чотири з половиною роки Київ залишається столицею незалежної країни, а Росія досі бореться за поодинокі територіальні здобутки.
Вказується, що Україна вистояла завдяки чудовому стратегічному керівництву, мужності своїх збройних сил і цивільного населення, інноваціям на полі бою та постійній підтримці союзників.
“Однак результат війни дедалі більше залежить від витривалості: від здатності Росії продовжувати наступати проти здатності України чинити опір, а також від готовності західних урядів і надалі постачати зброю, кошти та політичну підтримку, які роблять цей опір можливим”, – йдеться в статті.
Війна на витривалість
Видання поділилося, що на липневому саміті НАТО заявило, що європейські союзники та Канада наразі фінансують “переважну більшість” допомоги Україні у сфері безпеки, і пообіцяли надати 70 млрд євро на військове обладнання, допомогу та підготовку до 2026 року.
Ця підтримка дозволяє Україні продовжувати боротьбу, але витривалість не безмежна.
Видання зазначило, що з серпня Київ майже щодня зазнає атак. Російські ракети великої дальності та дрони спричинили тисячі жертв, багато з яких – у міських центрах, віддалених від лінії фронту.
Ситуація стала настільки тривожною, що багато західних політичних та військових лідерів закликали до створення безполітної зони над Україною.
Міжнародне право на полі бою
Правовий порядок, створений після 1945 року, мав на меті замінити світ, у якому могутні держави могли захоплювати території слабших сусідів, коли вважали, що їм це зійде з рук. Він був створений на основі уроків двох світових воєн, у яких загинули мільйони людей.
Міжнародне гуманітарне право також регулює порядок ведення війни, вимагаючи розмежування військових цілей та цивільного населення, дотримання принципу пропорційності та вжиття запобіжних заходів для зменшення шкоди цивільному населенню.
ООН повідомила, що російські війська систематично та неодноразово наносили удари по енергетичній інфраструктурі України протягом зими 2025–2026 років, порушуючи постачання електроенергії, опалення та інших життєво важливих послуг для мільйонів людей.
Непередбачуваний фактор у Вашингтоні
В статті констатується, що політика президента Дональда Трампа не завжди була сприятливою для України, і зараз він наполягає на енергетичному перемир’ї, відновленні чорноморського зернового коридору та поновленні тристоронніх переговорів між США, Росією та Україною.
На думку видання, для України непередбачуваність Трампа сама по собі є стратегічною проблемою. Оскільки її найважливіший у технологічному плані партнер постійно змінює пріоритети, Києву доводиться планувати свої дії не лише з урахуванням Росії, а й з огляду на невизначеність у Вашингтоні.
20 мільйонів біженців
За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), майже 6 мільйонів українців залишаються біженцями за кордоном, а майже 4 мільйони – внутрішньо переміщеними особами. Європа прийняла більшість тих, хто втік, і досі справляється з надзвичайним гуманітарним навантаженням.
Однак, попереджає видання, крах України може спричинити ситуацію зовсім іншого масштабу.
У дослідженні 2024 року, проведеному брюссельським аналітичним центром Friends of Europe, містилося попередження, що до 20 мільйонів українців можуть втекти на захід при найгіршому сценарії.
“До цієї цифри слід ставитися обережно, але не легковажно”, – вважає видання.
