У часи Другої світової війни було важко обійтися без скляних носових обтічників.
За часів Другої світової війни не існувало боєприпасів з точним наведенням / Колаж УНІАН, фото – wikipedia.org
Під час Другої світової війни у США було побудовано понад 30 000 чотиримоторних бомбардувальників B-17 і B-24, а також 3 970 бомбардувальників B-29 Superfortress. Однією з їхніх відмінних рис є скляні носові обтічники.
У SlashGear пояснили, навіщо на B-17, B-24 і B-29 та інші літаки часів Другої світової війни встановлювали скляні прозорі носові обтічники. Насправді це рішення мало сенс.
У виданні зазначили, що ключова роль бомбардувальника полягала у скиданні бомб. Однак раніше на бомбардувальників покладалося завдання вручну наводити боєприпаси за допомогою надсекретного пристрою, відомого як бомбовий приціл.
Відео дня
За часів Другої світової війни не існувало боєприпасів із точним наведенням, що використовували б бортові комп’ютери, здатні розраховувати траєкторії, або “розумних” бомб, які могли б самостійно маневрувати. Натомість пілоти скидали бомби, покладаючись виключно на власний зір.
Щоб вразити ціль, льотчикам потрібно було фізично бачити її. Це призвело до широкого поширення скляних носових обтічників.
Традиційне скло на основі кремнезему розбивалося б під час використання в носових обтічниках бомбардувальників. Тому в 1931 році компанія DuPont винайшла міцний акриловий пластик люцит. Уже в 1933 році німецький хімік Отто Рем розробив плексиглас (органічне скло). Обидва матеріали широко використовувалися країнами Антанти та країнами Осі під час Другої світової війни замість скла для виготовлення вікон, кабін літаків, баштових турелей та носових обтічників, оскільки вони були легшими та мали кулестійкість.
Скляні носові обтічники були невід’ємною частиною більшості культових бомбардувальників Другої світової війни, зокрема B-17, B-24 та B-29. Німці використовували їх на літаках Heinkel He 111, Junkers Ju 88 і прототипі Messerschmitt Me 264, а британці оснастили ними Avro Lancaster і Handley Page Halifax.
Бомбовий приціл Norden M-9 став стрімким стрибком уперед, оскільки являв собою щось зовсім інше. Його розробив Карл Норден для ВМС США. Приціл уперше був використаний Армійським авіакорпусом США у 1932 році.
