Гривневий курс євро значною мірою залежить від міжнародного співвідношення євро до долара.
Упродовж 26 жовтня – 1 листопада на готівковому ринку очікується курс у 44,8-45,5 грн/долар / фото – ua.depositphotos.com
Валютний ринок наприкінці жовтня, найімовірніше, залишатиметься досить передбачуваним, хоча долар і євро можуть поводитися по-різному. На гривню продовжують тиснути ціни на пальне, негативний вплив має і зростання інфляції.
Як розповів УНІАН директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності “Глобус Банку” Тарас Лєсовий, упродовж 26 жовтня – 1 листопада на готівковому ринку очікується курс у 44,8-45,5 грн/дол. та 50-52 грн/євро.
“Зниження курсу євро може видаватися дещо несподіваним. Але тут немає особливої загадки. Гривневий курс євро значною мірою залежить від міжнародного співвідношення євро до долара, а на світовому ринку останнім часом сильніші позиції має американська валюта”, – пояснив експерт.
Відео дня
За його словами, на євро тиснуть високі енергетичні витрати, проблеми з економічним зростанням та бюджетні ризики окремих європейських країн. Натомість долар підтримують попит на американські активи та монетарні умови у США. Тому іноді в Україні нічого принципово не змінюється, а євро вже дешевшає, бо на глобальному ринку змінився баланс сил.
“Утім, для гривні загальна ситуація залишається непростою. Одним із постійних джерел тиску є пальне. Україна змушена закуповувати значні обсяги нафтопродуктів за кордоном, відповідно, зростання їхньої вартості збільшує валютні потреби імпортерів”, – каже Лєсовий.
Але на цьому вплив пального не закінчується: дорожча логістика поступово додається до вартості продуктів, промислових товарів і послуг, підживлюючи інфляцію.
Інфляційна ситуація при цьому також не дає особливих підстав для заспокоєння. Банкір зазначив, що після вересневих 2,1% зростання споживчих цін у жовтні воно може становити ще 1,7-2%.
“За такого розвитку подій річна інфляція прискориться приблизно до 10,9-11,2%. І що найважливіше, її основні причини перебувають в наслідках війни: руйнуванні енергетики, виробничих потужностей, порушенні логістики та збільшенні витрат підприємств”, – сказав Лєсовий.
Третя проблема – зовнішня торгівля. За січень-вересень товарний імпорт перевищив $75,1 млрд, а експорт становив майже $29,6 млрд. За словами банкіра, різниця близько $45,5 млрд означає, що природного надходження валюти від експорту недостатньо для покриття потреб імпортерів.
Лєсовий нагадав, що головним інструментом балансування ринку залишаються валютні інтервенції НБУ. На початок жовтня міжнародні резерви становили $47,1 млрд, що відповідає приблизно чотирьом місяцям майбутнього імпорту. Це помітно більше за близько $27,4 млрд напередодні повномасштабного вторгнення. За умови своєчасного міжнародного фінансування резерви до кінця року можуть наблизитися до раніше прогнозованих НБУ $70 млрд.
