13 травня 2025 року виповнилося 23 роки з дня смерті Валерія Васильовича Лобановського — непересічного, унікального футболіста й епохального, легендарного тренера київського «Динамо» — наставника, який змінив історію нашого клубу та всього українського футболу. Протягом багатьох десятиріч він писав славну історію «біло-синіх» спершу як гравець, а потім як тренер-новатор, створивши кілька «золотих» команд різних поколінь, які гриміли на всю Європу.
Фото: fcdynamo.com
Кожного року 13 травня у Києві вшановують пам’ять цього видатного динамівця, у цей день футбольні люди з України та інших країн згадують Валерія Васильовича. Відповідні заходи відбулися і цьогоріч.
Вже давно стало незмінною традицією, що вранці цього дня найближчі люди приходять на могилу Метра на Байковому кладовищі. Це і рідні, зокрема донька Світлана, яка є вірною берегинею пам’яті видатного тренера, і його учні, ті, хто грав під його керівництвом — легендарні футболісти Леонід Буряк, Олексій Михайличенко, Анатолій Дем’яненко та інші. У тиші вшанували пам’ять видатного динамівця на Байковому кладовищі й працівники клубу.
Традиційний мітинг пам’яті Валерія Васильовича відбувся і в центрі міста, біля монумента на його честь, що розташований поблизу колонади стадіону «Динамо», який має його ім’я. Тут зібралися близькі Метра, клубне керівництво, уболівальники, журналісти, а також учні динамівської ДЮФШ, яка теж названа на честь Валерія Васильовича. Ті, хто здобуває лише свої перші перемоги з динамівською емблемою на серці й ті, хто є заслуженими ветеранами футболу. Ті, хто знав Метра особисто, і ті, хто захоплювався успіхами «Динамо» на трибунах стадіону або біля екранів телевізорів.
— Я дуже вдячна керівництву київського «Динамо», яке щороку вшановує пам’ять мого батька, — звернулася до присутніх Світлана Лобановська. — Також я вдячна усім присутнім, хто навіть у такий важкий час робить свою роботу та зібрався тут у цей день, щоб згадати про Валерія Лобановського. Вихованцям клубної ДЮФШ бажаю працювати, зростати та досягти ще більших висот, ніж досягав мій батько та його футболісти.
Кошики з квітами до монумента поклали почесний член УЄФА Григорій Суркіс та президент «Динамо» Ігор Суркіс, а також керівництво, менеджмент та співробітники клубу.
— Валерій Лобановський назавжди у моєму серці та серцях тих людей, яких він робив щасливими протягом багатьох років, — зазначив Григорій Суркіс. — Ця людина досі з нами. Впевнений, нащадки пам’ятатимуть усе те, що Валерій Васильович робив зі своїми легендарними командами протягом довгого часу. У часи Радянського Союзу завдяки йому та його командам Київ знали у всьому світі. «Динамо» перервало гегемонію московських клубів та 13 разів ставало переможцем Радянського Союзу. Це була величезна перемога.
Людина живе, доки про неї пам’ятають. У моєму серці Лобановський назавжди. Бажаю дітлахам з ДЮФШ «Динамо», які зібралися навколо пам’ятника Лобановському, бути схожими на наших легенд — Блохіна, Буряка, Мунтяна, Дем’яненка і багатьох інших. Бажаю усім щастя, здоров’я, натхнення, добробуту, удачі, а нашій рідній Україні — миру. Дуже сподіваюся, що скоро так і буде.
Відомий журналіст Олександр Липенко розповів юним футболістам та всім присутнім важливі факти з біографії легендарного тренера та про його видатні досягнення. Наприкінці мітингу пам’яті присутні зробили фото на пам’ять, яке надовго стане для них теплим нагадуванням про сьогоднішню подію. Для сучасників та майбутніх поколінь Валерій Лобановський залишиться символом любові, відданості та самовіддачі великій справі — футболу, якому він віддавав усього себе до останніх днів свого життя.
— Вже пройшло стільки років, а ми досі, згадуючи Лобановського, мріємо, щоб наша команда грала так, як це було за нього, адже те, що він робив з «Динамо», було чимось особливим та неймовірним, — зізнався президент «Динамо» Ігор Суркіс. — Представникам молодого покоління хочу побажати, щоб вони викликали у нас гордість. Пам’ятайте цього тренера, видатного киянина, патріота нашої країни.
— Валерій Лобановський прославив футбольний клуб «Динамо» (Київ) та дав путівку у життя багатьом футболістам, — згадує видатний динамівець Леонід Буряк. — Я йому безмежно вдячний, адже щодня проходив неабияку школу, навчання, здобував перемоги. Пишаюся тим, що протягом своєї кар’єри грав у київському «Динамо» разом з чудовими партнерами. Шкода, що ви не бачили гру таких футболістів як Хмельницький, Пузач, Блохін, Бєланов. Це люди, про яких можна говорити нескінченно. Вихованці ДЮФШ «Динамо», виростайте скоріше, ставайте на наше місце та підтримуйте марку київського «Динамо» на висоті і в Україні, і в Європі.
Усі присутні вшанували легендарного тренера, поклавши квіти до меморіалу та схиливши голови на знак глибокої поваги до людини, ім’я якого навічно вписане золотими літерами до історії київського «Динамо». Світла пам’ять про Валерія Лобановського завжди буде жити серед тих, у кого літера «Д» викарбувана на серці.
