Захисник «Евертона» Віталій Миколенко розповів про психологічну підготовку до матчів.
Віталій Миколенко
— Чи є в тебе якісь передматчеві ритуали, забобони, яких ти завжди дотримуєшся?
— Є певні забобони, але якщо я їх не виконаю чи забуду про щось, то не сильно зациклююся над цим. З кожним роком все менше й менше в мене стає забобонів у моєму житті.
Я просто намагаюся більше концентруватися на тому, що мені робити на полі — це мені, мабуть, більше допомагає, ніж думати про якісь забобони.
Якщо ти віриш у ці забобони, то обов’язково, коли щось погане станеться, ти будеш думати, що це не ти, а це через забобони, бо я щось там не зробив. Я так вважаю.
— А загалом, наскільки важлива ментальна підготовка, можливо, навіть робота з психологом у сучасному футболі?
— Для мене це, мабуть, важливіше або на тому ж самому рівні з фізичною підготовкою, бо якщо в тебе голова не в порядку, то ти не зможеш виконувати якісь задачі на футбольному полі.
Тому що це важко морально, якщо ти боїшся, наприклад, зробити помилку або ти помилився і думаєш про цю помилку весь матч. Це дуже важко. А потім ти виходиш на наступну гру і досі думаєш про цю помилку.
Тобто фізично ти можеш за місяць прийти в форму після травми чи після відпустки. А морально, напевно, кожному по-різному. Мені деколи важко знайти від своєї голови ключ, щоб вийти вилізти з якоїсь ями чи поганого морального стану.
— Ти працюєш з психологом?
— Бували такі моменти, що я звертався, але це не було так, щоб я постійно спілкувався з ним.
