Під час військових конфліктів ці танки могли приносити лише одні проблеми.
У США є як і якісна зброя, так і не дуже. Зокрема якщо йдеться про танки, то експерти виділяють ті, які точно варто удосконалити. Тому ексофіцер піхоти армії США, оборонний консультант Брент Іствуд назвав для 19fortyfive п’ять найгірших американських танків, які підведуть у бойових умовах.
За його словами, ці танки можуть мати слабку броню або недостатньо потужну гармату. Крім того, вони можуть легко ламатися та потребувати складного технічного обслуговування.
Тракторний танк “Дістон”
Іствуд зазначив, що цей танк є справді “відром з болтами”, яке ніколи не повинні були будувати.
Відео дня
“Вільям Д. Дістон створив його в середині 1930-х років. Дістон володів компаніями, що виробляли пилки, і у нього виникла ідея побудувати танк на шеститонному тракторі. Він та інші конструктори вирішили, що для цього підійде шасі трактора Caterpillar. Попри добрі наміри, вони створили “проблемну дитину””, – додав експерт.
За словами консультанта, танк насправді був “звичайною металевою коробкою”, яка могла вмістити трьох членів екіпажу на верхівці тягача. Ба більше, як зауважив Іствуд, цей танк мав лише 4-циліндровий двигун та видавав “мізерні” 47 кінських сил.
“Танк, схожий на черепаху, розвивав жахливу швидкість – лише 6,5 миль на годину (10 км/год – УНІАН). Його було б легко знищити. “Дістон” був представлений експортним клієнтам, і всі вони відмовились від цього мотлоху, окрім Афганістану, де кілька таких танків все ще зберігались в Кабулі станом на 2003 рік”, – підкреслив ексофіцер піхоти армії США.
M3 Lee/Grant
M3 Lee/Grant став ще одним сумнівним танком, який створював багато проблем для екіпажів та ремонтників. За словами експерта, M3 використовували під час Другої світової війни. Також він мав більш потужну 75-мм гармату з правого боку і 37-мм гармату на башті, що було його перевагою.
“Однак екіпажу було важко керувати гарматами через тісноту та проблеми з прицілюванням. М3 також мав високий силует, що дозволяло німцям легко помічати його навіть у схованці. Легка броня робила його вразливим до знищення нацистськими танками та іншими протитанковими засобами. Тим не менш, британці використовували їх у Північній Африці; деякі навіть були відправлені до Радянського Союзу”, – додав консультант.
Крім того, влучання ворожих снарядів призводило до розриву заклепок у броні, внаслідок чого вона ставала непридатною для використання. Іствуд підсумував, що M3 слугував США лише як проміжний танк, поки не налагодили серійне виробництво набагато кращого M4 “Шерман”.
M551 Sheridan
За словами ексофіцера, M551 Sheridan був бюджетним танком, на його розробку та виробництво США витратили 1,3 млрд доларів.
“Ідея була хороша: надати десантникам легкий танк для кращого захисту десанту. Це дозволило б повітряно-десантним військам легше брати під контроль аеропорти та інші об’єкти критичної інфраструктури. Проблема полягала в тому, що шасі було занадто легким, і при пострілі з гармати танк відривався від землі, що могло завдати шкоди екіпажу. Башта також була тонкою і мала легкий алюмінієвий корпус. Щоб її можна було скидати на парашуті, потрібно було зменшити вагу, але це вимагало тонкої броні”, – пояснив експерт.
Автор матеріалу також зазначив, що алюмінієвий корпус міг легко загорітися при влучанні. Крім того, M551 мав низку скорострільність – лише два постріли за хвилину. Зокрема Sheridan використовували у В’єтнамі, що виявилось невдалим рішенням.
M3 Stuart
Іствуд нагадав, що британці використовували американський легкий танк M3 Stuart під час Другої світової війни за програмою ленд-лізу, однак вони швидко зрозуміли, що німецька армія перевершила їх за озброєнням.
“Оновлена версія, яку взяла на озброєння армія США, була спробою вирішити цю проблему, але снаряди все одно пробивалися з нацистських танків. Отже, найкращою місією, яку міг виконувати M3 Stuart, була розвідка. Він повинен був залишатися на флангах, щоб гарантувати, що німецькі танки не зможуть прослизнути в обхід головного елементу”, – акцентував експерт.
Також під час перебування у Тихому океані високий силует танка полегшував японцям його відстеження та підрив. Попри свої проблеми, в ті часи M3 Stuart був доволі популярним та брав участь у багатьох конфліктах по всьому світу, однак його недоліки заважали ефективності цього танка.
MBT-70
Ексофіцер нагадав, що MBT-70 був спільним проєктом американців та західних німців під час холодної війни у 1960-х роках. У нього було декілька цікавих інновацій, проте врешті-решт він не став успішним через проблеми з мовним бар’єром під час його розробки.
“Інженери не дуже добре розмовляли німецькою, а німці не дуже добре знали англійську. У них були різні уявлення про те, який танк має бути чудовим. Крім того, MBT-70 був дорогим і затягнувся на значний проміжок часу”, – пояснив Іствуд.
Водночас MBT-70 мав дистанційно керовану автогармату, яка тоді вважалася сучасним доповненням до танкової війни. Весь екіпаж знаходився у башті, яка була занижена, тому це призводило до того, що солдати хворіли на морську хворобу.
“Броня була неефективною, і під час випробувань вона не пройшла належним чином. Зрештою, MBT-70 був знятий з виробництва, але деякі з його інновацій були використані в майбутніх основних бойових танках”, – зазначив експерт.
