Міністерство соціальної політики розробило й оприлюднило для обговорення проєкт закону, спрямований на боротьбу із демографічною кризою в Україні. Тобто на підвищення народжуваності.
Відео дня
Чи зможе новий законопроєкт (з березня 2024 року це вже третій такий документ) вирішити поставлені перед ним завдання – розповідає OBOZ.UA.
Допомога – від народження до повноліття
Законопроєкт Мінсоцполітики “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підтримки сімей для стимулювання народжуваності та створення умов, які сприяють поєднанню батьківства з навчанням і професійною діяльністю”, окрім одноразових виплат, передбачає систему довгострокового супроводу дитини та сім’ї.
Новації законопроєкту, який має не лише підвищити рівень народжуваності, а й допомогти батькам поєднувати виховання дітей із навчанням чи роботою, такі:
– 100% зарплати вагітним жінкам, які працюють офіційно, і 7 тисяч гривень – решті;
– одноразова виплата – 50 тисяч гривень кожній жінці після народження дитини;
– фінансова допомога на відновлення після пологів (її розмір має визначити Кабінет міністрів);
– виплати по догляду за дитиною – одному з батьків, опікуну, бабусі, дідусеві або іншому родичу, який фактично здійснює догляд за малюком;
– програма “єЯсла” – додаткова допомога матерям, які повернулися на роботу після досягнення дитиною одного року;
– “Пакет школяра” – допомога під час підготовки до школи.
Крім того, зберігається практика надання “пакунка малюка” – одноразової натуральної допомоги при народженні дитини.
“Важливо, що йдеться не лише про відповідні виплати, а й про комплекс інших соціальних заходів. Зокрема, механізмів супроводу державою дитини від народження до повноліття. Поки що триває обговорення законопроєкту, але це однозначно позитивний крок у напрямі розв’язання демографічної проблеми”, – сказав голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, коментуючи появу нового законопроєкту.
Ще 2021 року він запропонував проєкт закону про збільшення виплат при народженні дітей: за першу дитину – 50 тисяч гривень, за другу – 100 тисяч, а за третю – 150 тисяч. Але цей законопроєкт не дійшов навіть до першого читання, завис десь у комітетах Верховної Ради.
Як змінювалися виплати на дитину
У незалежній Україні допомогу при народженні дитини почали виплачувати з 1993 року, відповідно до закону “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”. Спочатку – у розмірі трьох мінімальних зарплат. У 2002 році розмір допомоги прив’язали до прожиткового мінімуму на дитину до шести років. І спочатку виплачували всього лише один прожитковий мінімум (тоді це було 307 гривень).
Але вже у 2005 році, за Віктора Ющенка, допомога складала 22 прожиткових мінімуми – 8,5 тисяч гривень. При цьому відразу після народження дитини батькам сплачували 3,4 тисячі, а решту – протягом року рівними частинами.
У 2008 році у системі виплат відбулася реформа – сума допомоги стала залежати від того, яка це дитина в сім’ї: перша, друга і так далі. Але водночас збільшилися строки виплати допомоги: одразу виплачували суму, що дорівнювала 9 прожитковим мінімумам, а решту – протягом року для першої дитини, двох років – для другої і трьох років – для решти.
Після початку російської агресії 2014 року, в умовах складної економічної ситуації, було ухвалено закон “Про запобігання фінансовій катастрофі та створення передумов для економічного зростання в Україні”. Згідно з цим законом, виплати новонародженим “заморозили”, залишивши їх на рівні 41 280 гривень (40 прожиткових мінімумів на той момент для дітей до шести років). А саму прив’язку до дитячого мінімуму скасували.
І це положення діє ось уже протягом одинадцяти років.
Конкуренція законопроєктів для новонароджених
Наразі розмір допомоги при народженні дитини, як і у 2014 році, складає всього лише 41 280 гривень. Перша виплата – 10 320 гривень, а потім протягом 36 місяців виплачується по 860 гривень. Цих грошей не вистачає навіть на пачку великих підгузків або ж на місячний запас суміші для малюка.
Торік у Верховній Раді було зареєстровано аж два законопроєкти, які мали на меті підвищити розмір виплат на дитину до більш-менш притомного рівня. І знову прив’язати його до дитячого прожиткового мінімуму (який уже два роки поспіль становить 2 563 гривні).
Так, у березні 2024 року було зареєстровано законопроєкт №11072. Документом передбачається, що допомога на першу дитину становитиме 150 розмірів дитячого прожиткового мінімуму (385 тисяч гривень), на другу – 100 мінімумів, а на третю і кожну наступну дитину – 50 мінімумів. Відразу при народженні малюка виплачують суму у 20-кратному розмірі мінімуму, а решту грошей – протягом наступних трьох років рівними частинами.
У листопаді 2024 року на розгляд до парламенту було внесено законопроєкт №12184. Цим документом передбачається, що допомога при народженні першої та кожної наступної дитини становитиме суму, що дорівнює 105 розмірам прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років (269 тисяч гривень). Перша одноразова виплата – 25 мінімумів, а решта – протягом трьох років.
Наразі ці два законопроєкти мають одну схожість – обидва перебувають у Верховній Раді на етапі “надано для ознайомлення”. І ось тепер – ще один законопроєкт.
“Зараз на дитину виплачують 41 280 гривень. Одинадцять років тому це було 3 тисячі доларів, зараз – близько 1 тисячі. Мінсоцполітики пропонує підвищити виплати до 50 000 гривень. Що сказати, значне підвищення… Так, обіцяють ще різні виплати й програми – але там усе визначатимете Кабмін. А як визначатиме, які критерії? У законопроєкті Мінсоцполітики згадки про прив’язку до дитячого прожиткового мінімуму немає”, – говорить OBOZ.UA керівниця Всеукраїнської громадської організації “Служба захисту дітей” Людмила Волинець.
Як вважає народний депутат, перший уповноважений президента України з прав дитини Юрій Павленко, всі ці наявні законопроєкти – чистої води популізм. На його переконання, говорити про підвищення виплат можна тільки у контексті загальної державної демографічної стратегії.
“А нормальної стратегії немає. Вона написана як звинувачення українців у тому, що вони не народжують дітей і рано вмирають. Цілі та завдання демографічної політики сформульовані як “економічна самодостатність сімей”, “самозбереження здоров’я”, “самореалізація осіб похилого віку”. Одним словом: порятунок утоплеників – справа рук самі знаєте кого”, – каже OBOZ.UA Юрій Павленко.
За його словами, виплати при народженні дитини – тільки один із компонентів стратегії демографічного розвитку. Щоправда, найпомітніший.
“Але самі по собі цифри: “ми пропонуємо 100 мінімумів, а ми 200″ – нічого не вирішують. Я знаю багато випадків, коли батьки не хотіли народжувати дитину просто тому, що закривалися дитячі садки, не було дитячих поліклінік”, – розповідає колишній уповноважений із прав дитини.
Утім, у законопроєкту Мінсоцполітики є шанси бути ухваленим.
“Одна справа – депутатські ініціативи, а тут – міністерство. У будь-якому разі треба якось реагувати на те, що зараз Україна на 228 місці у світі за народжуваністю. І той факт, що вже 11 років нічого не робилося, теж не можна ігнорувати. Тож думаю – схвалять”, – резюмує Людмила Волинець.
