В Україні значно збільшилась кількість фальшивок. Як повідомив НБУ на запит Мінфіну, в першому півріччі приріст фальшивих банкнот склав 62% (на 1 млн справжніх банкнот – 3,4 підробки). І хоча показники гривні все ще значно кращі, ніж у євро чи долара, статистика відчутно погіршилась.
Відео дня
Про те, як в Україні розповсюджують фальшивки і що треба знати, щоб не стати жертвою фальшивомонетників, читайте в матеріалі OBOZ.UA.
Фальшивки можна замовити “Новою поштою” чи отримати “скарбом”
В Україні фальшивки відкрито рекламують у соцмережах: рекламу можна побачити на каналах маловідомих блогерів або навіть у платних рекомендаціях у соцмережах. “Якщо ви напишете, що ви від мене, ви отримаєте топову знижку. За якість ручаюсь, пишіть, що від мене, і буде крута знижка”, – рекламує один із блогерів магазин з фальшивками.
Крім стандартного гонорару за рекламу, “блогер” отримує також бонус за кожного “покупця”, тому так наполегливо рекомендує вказувати, де саме ви дізнались про магазин фальшивок. У рекламі блогер обережно припускає, що фальшиві гроші можна купити “для відосиків”. Хоча насправді єдина мета тих, хто купує такі “банкноти”, – незаконний заробіток, який може закінчитись тривалим ув’язненням.
Найчастіше затримують тих фальшивомонетників, які самі ж і збувають фальшивки. Саме тому створили цілу мережу збуту. Ще кілька років тому для цього використовували Darknet. Ті, хто хотів купити фальшивки, мав завантажити спеціальний браузер, дізнатись посилання на сайт магазину (і його майже неможливо знайти в пошуковику), зареєструватись на сайті і знайти на ньому продавця.
Поява Telegram цю процедуру значно спростила. Зараз замовити собі фальшивку можна за лічені хвилини. При тому їх довезуть або у найближче відділення “Нової пошти”, або сховають недалеко від вас та надішлють вам геолокацію та фото схованки (скарбу).
Якщо посилка правильно запакована, “Нова пошта” не має права її відкривати, перевіряти. Тому фальшивки без жодних проблем відправляють на будь-яке відділення. Якщо ж навіть якимось чином хтось дізнається, що саме знаходиться в посилці, треба буде ще довести, що той, кому адресована посилка з фальшивками, дійсно замовляв ці банкноти і збирався їх поширювати.
“На “Нову пошту” відправляємо замовлення від 10 тис. фальші. Це 1700 грн. Замовлення на 900 грн – 3600 фальші – тільки закладки”, – розповідає один з продавців, з яким зв’язався OBOZ.UA. Для підтвердження якості своїх “банкнот” продавець запропонував ознайомитись із відгуками. В них ті, хто вже взяв участь у схемі, діляться своїми враженнями.
“Насправді там більшість – це шахраї. Вони не фальшивомонетники, просто пишуть про ці “супергривні”, а якщо ви за них заплатите, ніхто вам нічого не пришле. Є, звісно, і фальшивомонетники, і їх теж немало. Але це радше точкові випадки. Виробництво фальшивих банкнот з урахуванням ризиків, вимог до обладнання, рівня захисту гривні, малорентабельна схема”, – запевняють OBOZ.UA в одному з державних банків.
OBOZ.UA вивчив десятки матеріалів судових справ за статтею 199 ККУ (виготовлення, зберігання, збут підроблених грошей). Найчастіше затримують саме тих українців, які намагаються збути куплені фальшивки. Для цього вони купують техніку на OLX, товари на стихійних ринках, у невеликих магазинах.
Наприклад, як йдеться в матеріалах справи 11-кп/807/425/24, в Запоріжжі та області двоє раніше судимих чоловіків власними силами змогли розповсюдити фальшиві гривні і в своєму, і в сусідньому містах. Серед каналів розповсюдження:
- оголошення на OLX. Знайомий фальшивомонетників, який без дозволу взяв у них підроблені гроші, придбав за них копіювальну техніку “Епсон” L800 та сканер “Епсон” V330. Оголошення про продаж техніки він побачив на OLX;
- громадський транспорт. Водії не мають можливості ретельно розгледіти купюри, гроші в маршрутках і автобусах приймають під час руху. Тому через громадський транспорт можуть легко розповсюджувати фальшиві гривні;
- стихійна торгівля та невеликі магазини. Злочинці також використовували фальшивки для купівлі продуктів, одягу в невеликих магазинах та в стихійних місцях торгівлі. Наприклад, в одному з магазинів за фальшиві гривні придбали одну пляшку горілки “Гриндей” 0,5 л, твердий сир та ковбасу “Московська”.
Шахраї використовують купюри двох номіналів: 500 та 200 грн. Це підтверджує і статистика НБУ, і асортимент онлайн-магазинів. Купюри потрапляють у громадський транспорт, у кіоски, магазини, на ринки. Під час спроби легалізувати гроші найчастіше й попадаються фальшивомонетники.
Як захиститись від фальшивок
І хоча шахраї заявляють, що їхні “банкноти” приймають навіть у терміналах, насправді сучасне обладнання українських банків легко розпізнає, де справжні кошти. Ба більше, вимоги до якості купюр настільки високі, що термінали інколи відмовляються приймати навіть справжні гривні.
Найбільша загроза – отримати “фальшивку” з рук. “Здебільшого вилучені з обігу підроблені банкноти національної валюти мали низьку якість та були розраховані на неуважність громадян та касових працівників закладів торгівлі. Знання елементів захисту банкнот гривні та уважна їх перевірка під час розрахунків гарантують мінімізацію ризиків з отримання підробок”, – пояснювали в НБУ.
Наявні на банкнотах гривні елементи захисту дають змогу гарантовано виявляти підроблені грошові знаки під час їхнього уважного візуального та тактильного контролю без застосування спеціального обладнання.
На дотик можна перевірити банкнотний папір і рельєфність окремих зображень із лицьового боку банкноти. Якщо подивитись на купюру проти світла, можна побачити водяні знаки – зображення портрета, що повторює портрет, надрукований на лицьовому боці банкноти, та світлий елемент водяного знака – зображення цифрового позначення номіналу або графічного знака національної грошової одиниці України – гривні.
Фрагментарне зображення цифрового позначення номіналу, виконаного з лицьового та зворотного боків, набуває цілісного вигляду без розривів та зсувів під час розглядання банкноти проти світла. Також у справжніх банкнотах є занурена в товщу паперу захисна стрічка.
Однак дійсно якісні фальшивки можуть “впізнати” тільки фахівці та за допомогою спеціального обладнання. В деяких випадках купюри відправляють на експертизу в НБУ. До речі, будь-який українець, якщо він сумнівається в тому, чи справжня у нього банкнота, може безкоштовно відправити її на дослідження в Нацбанк. Якщо виявиться, що це фальшивка, купюру, звісно ж, не повернуть.
