Люди в метро під час тривоги | Фото: Суспільне
Останній масований обстріл Росії по Києву спричинив чималий скандал через укриття. Через людей, які встановлювали намети в метрополітені, інші люди, які хотіли сховатися від ракет, не мали місця.
Водночас це породило більш широку дискусію щодо укриттів у Києві, адже на п’ятий рік повномасштабної війни у столиці все ще бракує надійних сховищ. “ТСН” спілкувалися з експертами щодо безпеки під час російських атак.
Під час останніх масованих атак кияни все частіше спускаються до метрополітену в пошуку укриттів. Так, під час обстрілу 2 червня на станціях столичної підземки перебували понад 41 000 людей, з яких майже 4500 — діти. Це найвищий показник кількості осіб, які переховувалися в метро під час нічної повітряної тривоги за останні роки.
У мережі люди почали обурюватися також тому факту, що надійне укриття є фактично лише в метрополітені. Але це доступно лише тим, хто живе у пішій доступності від метро або тим, хто має власний транспорт.
Відео дня
Намети в метро Києва Фото: Київський метрополітен
Мешканці ж віддалених спальних районів не мають такої можливості, тож вони або залишаються на ніч в квартирах, або йдуть до найближчого підземного переходу чи паркінгу.
Після скандалу, що здійнявся через намети та матраци у метро, у КП “Київський метрополітен” дали поради, щодо раціонального використання простору. Там закликають не брати з собою великогабаритні речі, а також залишати прохід для безпечного та оперативного переміщення людей у разі евакуації.
Натомість намети, зазначили у метро, можуть суттєво ускладнювати розміщення людей та можливу евакуацію.
Загалом наразі в Києві 46 з 52 станцій метро працюють в режимі укриття: ще 6 станцій знаходяться на поверхні, тож не можуть слугувати укриттям.
Як перечекати тривогу без тисняви
У КП “Київський метрополітен” також зазначили, що зазвичай на станціях метро у центрі міста під час тривоги перебуває незначна кількість людей. Тож, якщо люди хочу спланувати ночівлю у метро заздалегідь, вони можете переїхати туди до закриття.
“Якщо ви бачите, що ніч може бути неспокійною, обираєте станцію в центрі міста і їдете туди до закриття, наприклад, на “Золоті ворота” або “Театральну”, попереджаєте працівника станції і поліції, що плануєте ночувати, і спускаєтесь на платформу. Або ж заходьте на станцію вже під час тривоги, доїхавши до неї на автомобілі. На станціях у центрі міста немає такого великого напливу людей і там достатньо багато місця для розміщення людей”, — пояснили в метрополітені.
При цьому на кінцевих станціях ситуація куди проблемніше зокрема і через те, що мешканці сусідніх з Києвом населених пунктів, особливо сіл, приїжджають на станції метро, аби там перечекати тривогу.
Люди в метро під час обстрілу 2 червня Фото: АпострофЧому в Києві не будують нові укриття
У Київраді пояснили, що будівництво кожного укриття є достатньо дорогим та тривалим процесом — вартість складатиме від 50 до 100 мільйонів гривень, а час будівництва складе до одного року.
Відтак від початку повномасштабної війни у столиці побудували лише два повноцінних протирадіаційних сховища — у Дарницькому та Оболонському районах.
При цьому міська влада виділяє кошти на ремонт та будівництво укриттів, а от реалізацією робіт — будівництвом нових, ремонтом наявних та встановленням тимчасових споруд — має займатися районна державна адміністрація. Тож питання щодо стану укриттів необхідно спрямовувати до РДА.
Укриттів у Києві не вистачатиме завжди
Попри те, що офіційно у Києві чимало укриттів, їхній стан часто робить їх непридатними для перебування там людей. Крім того, далеко не всі з них відповідають усім необхідним нормам.
Укриття в Києві Фото: Олександр Камишiн/Telegram“Я вважаю, що під час війни для Києва укриттів завжди буде недостатньо. Хоча якщо подивитися на мапу укриттів столиці, то там їх сотні. Але тут питання: наскільки вони облаштовані чи не облаштовані. Зазвичай люди, які живуть біля метро, у такі укриття не ходять, бо їм простіше пройти 5–10 хвилин і спуститися до метро, ніж йти у своє підвальне приміщення, яке неприбране, з неприємним запахом і некомфортне. Я вважаю, що це найбільша проблема: наявні укриття необлаштовані, необладнані. І до речі, вони не можуть бути іншими, бо рахуються як найпростіші укриття, але по факту — це підвальні приміщення старого житлового фонду”, — пояснив експерт із безпеки та керівник Центру корпоративної безпеки “Автоном Клуб” Ігор Молодан.
За його словами, підвальні приміщення можуть рятувати людей під час російських атак, якщо тільки не йдеться про панельні будинки, які складатимуться під час прильотів ракети.
Водночас за цими укриттями ніхто не стежить: там часто є сміття та сморід. На його думку, столиця має звернути увагу не на будівництво нових укриттів, а на облаштування та доведення до нормального стану вже існуючих.
Вхід в укриття Фото: Соцмережi“Що робити з такими укриттями, я не знаю, бо не архітектор. Але, ймовірно, що ці приміщення, які можуть рятувати людей, потребують хоча б косметичного ремонту. Але тут питання: хто його буде виконувати і за які кошти. Якщо, наприклад, будинок на балансі ОСББ, а не ЖЕКу. Навряд чи це можливо за рахунок мешканців, вони не готові зараз за це платити такі гроші. Щоб цей ремонт виконало місто або держава, мають існувати певні процедури, а їх немає”, — наголошує експерт.
Чому в Києві не будують нові укриття
Молодан пояснює, що в нових будинках наразі створюють укриття, тому що це є в нових вимогах щодо введення будинку в експлуатацію. Водночас перетворити підвал на укриття, що відповідатиме всім нормам, на етапі будівництва простіше, ніж будувати нові укриття поруч з будинками.
“Треба враховувати рівень суцільної забудови у місті і наявність старого житлового фонду, який може і не витримати поруч виритого котловану під укриття. Окрім того, територія поруч з будинками пронизана підземними мережами водопостачання, газопостачання, теплопостачання. Це дуже складно і дорого робити”, — наголошує Молодан.
Експерт припускає, що ситуацію могли б покращити наземні мобільні укриття з бетону, які рятували б людей від дронів та влучання уламків ракети, якщо та вибухне за 20-30 метрів від мобільного укриття. Однак прямого влучання ракети таке укриття не витримає.
Де ховатися в Києві надійніше
За словами експерта, найбільш надійними укриттями є станції метро, підземні паркінги, переходи і підземні ТЦ, якщо такі є поруч.
“Ці укриття для людей найнадійніші. Але повторюся, що проблема Києва не у недостатній кількості укриттів, а саме у необлаштованості вже наявних найпростіших укриттів. Це — головна проблема. Гадаю, якщо пройтися по адресах укриттів, яких є сотні на мапі міста, то я впевнений, що значна їх частина будуть зачиненими, захаращеними сміттям або просто непідготовленими для перебування людей. Тобто їх включили до переліку і забули про них. У деяких і безхатченки можуть жити. Тобто за такими спорудами має бути постійний контроль і догляд. Але у більшості немає навіть туалету. А, до речі, вбиральні мають бути у кожному укритті, бо час перебування в них до 48 годин, стільки часу люди не витримають без вбиральні. Тому люди туди і не йдуть”, — підсумовує Ігор Молодан.
Намети в метро Києва — що стало причиною непорозумінь під час атаки 2 червня
Варто зауважити, що в ніч на 2 червня під час масованої російської атаки кияни масово спускалися в метро, яке використовується як укриття під час повітряних тривог. Після цього в соцмережах розгорілася дискусія через намети в підземці — частина містян вважає їх незручними та небезпечними через брак простору.
У КМВА відреагували на скарги щодо переповненого метро та заявили, що розглядають можливість обмежень, закликавши враховувати потребу в місцях для більшої кількості людей.
Загалом, у метрополітені тієї ночі перебували близько 41 тисячі людей, серед них близько 10% — діти. Там також нагадали про правила перебування та закликали не приносити громіздкі речі.
Також Фокус писав, що за словами урбаніста Дмитра Макагонова, намети та інші громіздкі конструкції в метро можуть створювати небезпеку під час великого скупчення людей і потребують окремого регулювання. Він наголошує, що станції метро необхідно адаптувати до воєнних умов, зокрема збільшувати кількість місць для сидіння та покращувати організацію простору під час тривалих тривог.
