На тлі ймовірного скорочення участі США в НАТО та зменшення американського контингенту в Європі західні медіа та військові експерти повернулись до аналізу загроз для Північноатлантичного Альянсу з боку Росії. Одним з найбільш реальних сценаріїв ймовірного конфлікту знову розглядається так званий Сувальський коридор – 65-кілометровий відрізок польсько-литовського кордону, який є найкоротшою відстанню від Білорусі до ексклава, яким є Калінінградська область Російської Федерації. Крім того, цей відрізок території є єдиним сухопутним сполученням країн Балтії з територією Європи.
Таким чином, захоплення цього коридору одночасно виконує дві функції – відрізає Литву, Латвії та Естонію від сухопутного сполучення, що в разі війни є критичним фактором, та одночасно прокладає сухопутне сполучення із Калінінградом.
Литва зміцнює прикордонну інфраструктуру Сувальського коридору
Тому західна преса повідомляє про те, що Литва має намір модернізувати та зміцнити другий маршрут через Сувальський коридор.
“Ці дороги мають вирішальне значення для нас з погляду безпеки та оборони. Вони завжди були частиною нашого військово-цивільного планування як ключові наземні маршрути для підтримки союзників під час кризи”, – сказав заступник міністра оборони Литви Томас Годляускас.
Наразі через Литву проходять дві основні дороги: одна з них йде з Каунаса в Литві до Варшави і є частиною військового коридору Via Baltica, а інша – це звичайний маршрут між литовською столицею Вільнюсом і польським містом Августов. Тому Литва спільно з Польщею вживає заходів щодо розширення своєї військової інфраструктури за межі Via Baltica, яка є основним маршрутом перекидання підкріплень союзників до країни, шляхом модернізації дороги Вільнюс – Августов до стандартів подвійного призначення для цивільних і військових потреб.
Крім того, плануються нові заходи захисту вздовж кордонів із Калінінградом і Білоруссю, такі як розміщення елементів протидії мобільності поблизу кордонів, контрольно-пропускних пунктів на дорогах і системи блокування у вигляді цементних загороджень. Відтак для НАТО і країн Балтії забезпечення свободи пересування військ і товарів двома дорогами є пріоритетом, ба більше – вже йдеться про боротьбу із підміною і глушінням GPS з боку Росії.
Німеччина – головна країна, на яку ляже відповідальність за зміцнення обороноздатності Балтійського регіону
На думку Еда Арнольда, експерта відділу міжнародної безпеки RUSI (Royal United Services Institute, United Kingdom), можна очікувати від Росії спроб атакувати коридор вже з 2027 року. При цьому він рекомендує Німеччині як провідній країні ЄС, якій найбільше загрожує такий сценарій розвитку конфлікту, не розтягувати військові інвестиції на 10 років, а подбати вже зараз про максимальні запаси зброї та готовність її до реального бою. Тому для виробництва обирати потрібно ту військову техніку, зброю і снаряди, які апробовані ЗСУ і найкраще себе зарекомендували проти російських військ. Зокрема, Арнольд наполягає, що Німеччина має вже сьогодні вкладати максимум доступних коштів у нарощування запасів робочої зброї, боєприпасів, а головне – артилерії, ракет Taurus, танків Leopard 2 A8 та бронемашин Boxer. Також системи ППО IRIS-T та зенітний танк Gepard показали високу ефективність в Україні, тому вся ця номенклатура має стати пріоритетом у виробництві для німецького ВПК.
Однак цілком можна погодитись із думками, висловленими на сторінках нашого видання дещо раніше, – для адекватного захисту Сувальського коридору необхідно не тільки зміцнення в межах прикордонного контролю, а побудова повноцінного рубежу фортифікаційних споруд та мінно-інженерних загороджень у стилі знаменитої “лінії Маннергейма”, з відповідним наповненням її військами та технікою. При цьому очевидно, що після провалу “бліцкригу” в Україні російська армія не готова воювати з НАТО повномасштабно – на всіх фронтах і військових театрах, тому буде обрано невелику локальну ділянку, де росіяни знову будуть намагатись блискавично досягти цілей, а потім легітимізувати це дипломатично за допомогою ядерного шантажу.
До завершення воєнних дій в Україні воювати в Балтії для Росії буде проблематично
Тому, виходячи із досвіду війн, розв’язаних російським диктатором Володимиром Путіним, для цього він застосує два рівні прикриття – мотиваційне і військове. Для першого він може викласти ультиматум про надання сухопутного сполучення із Калінінградом, погрожуючи силою в разі відмови. Військовим прикриттям буде чергове проведення армійських навчань на території Білорусі. Очевидним є також і те, що поки російська армія воює в Україні й має масштабні втрати, організувати захоплення Сувальського коридору майже неможливо – адже для цього потрібно буде декілька десятків тисяч особового складу із повним штатом техніки, боєприпасів, потужним прикриттям ППО та авіації. Саме тому європейські країни не квапляться із мирними ініціативами для України, розуміючи власну вразливість і недостатню готовність навіть для локального конфлікту із Росією.
Відтак наразі для України найбільш пріоритетом залишається зупинення війни, збереження незалежності та суверенітету, повоєнна відбудова та зміцнення власної обороноздатності (Сил оборони та ВПК) для неможливості повторення агресії з боку РФ. Якщо ж Україна не стане членом НАТО, то воєнні дії за Сувальський коридор будуть проблемою самого Альянсу. Україна зможе висловити стурбованість, виступити із засудженням в ООН, надати певну гуманітарну допомогу. Максимум – надіслати військових інструкторів, передати декілька сотень дронів, а також на всяк випадок підіймати літаки в разі ракетних атак з боку Росії. Тобто діяти приблизно так само, як діяло НАТО увесь час повномасштабної війни в Україні.
