Народна депутатка від “Слуги народу” Ольга Василевська-Смаглюк кілька днів тому публічно звинуватила OBOZ.UA в “замовному бруді”. Щойно ми звернулись до неї по коментар (який так і не отримали), вона одразу анонсувала атаку на неї у своїх соцмережах і сама продемонструвала приклад поширення того самого бруду.
Відео дня
Василевська-Смаглюк атакувала наше видання, бо ми помітили, що її Jaguar (оформлений на брата) продається. І продавець Ігор – тезка її чоловіка, який при цьому має ідентичний номер (окрім коду мобільного оператора). Щойно журналістка OBOZ.UA спитала у чоловіка нардепки, чи не він продає машину, яка начебто належить шурину, оголошення зняли з публікації. Про машини нардепів ми вже опублікували цілу серію матеріалів.
У новому тексті мала бути згадка і про Jaguar Василевської-Смаглюк (серед інших її колег та їхніх авто). Однак виявилось, що нардепці легше звинуватити нас у “замовному бруді”, ніж дати коментар. Вона впевнена, що зацікавленість автомобілем – це помста за “публікації про деревообробників, які заплатили податків менше, ніж отримали повернення ПДВ”.
Вже після її звинувачень на адресу OBOZ.UA ми вирішили вивчити, про яких деревообробників писала народна депутатка. Виявилось, що йдеться про заяву, в якій вона фактично пропонує скасувати заборону на експорт лісу-кругляку за кордон.
Василевська-Смаглюк у цьому пості ставить під сумнів доцільність заборони продажу лісу-кругляку за кордон, бо 20 (щоправда найбільших) з 4084 підприємств, які закуповують ліс, платять, за версією нардепки, замало податків. Під час повномасштабної війни, в умовах значного дефіциту деревини в країні, Василевська-Смаглюк пропонує продавати необроблену деревину за кордон.
Звісно, всі підприємства (і не лише деревообробні) мають платити податки. OBOZ.UA системно виступає за боротьбу з тінізацією української економіки, наша редакція підтримувала ініціативи і щодо посилення покарання за “зарплати в конверті”, ми також десятки разів писали про схеми з ФОПами та закликали ухвалити зміни в чинне законодавство.
Питання не в тих підприємствах, які згадала Василевська-Смаглюк. Насправді вона закликає дозволити продавати ліс-кругляк за кордон. Заборону на експорт, який діє вже багато років (спочатку – через закон, потім – постанови уряду), народна депутатка називає рішенням, яке ухвалено “під виглядом революційної доцільності”. А заклики підтримати українського виробника такими, що висловлені в “комуністичному угарі”.
“Під виглядом революційної доцільності з минулого року уряд запровадив нульову квоту на експорт дров хвойних порід, і вже багато років діє мораторій на експорт кругляку. Під гаслами “Допоможемо внутрішньому переробнику!”, “Даєш додану вартість!”, “Ні лисим Карпатам!” тощо в комуністичному угарі”, – написала Василевська-Смаглюк.
І ця її заява суперечить не лише офіційній позиції уряду, Комітету з питань економічного розвитку, це проти здорового глузду. Вирубувати та вивозити ліси невигідно ані з екологічного, ані з економічного погляду. Якщо розвивати власну деревообробну галузь, це дасть змогу створювати нові високотехнологічні робочі місця, стимулювати зростання економіки. Замість того, щоб експортувати у великих обсягах ліс-кругляк, необхідно створювати умови, зокрема для виготовлення меблів в Україні та їх продаж за кордон. Експорт необробленої деревини найпростіший, але згубний для країни спосіб заробітку.
В Україні і так спостерігається брак деревини. Як заявляла кілька місяців тому прем’єрка Юлія Свириденко, українські підприємства простоюють чи працюють на мінімальних потужностях через брак деревини. Війську необхідна деревина для своїх потреб. Від наявності деревини залежить життя в сільських громадах, де дрова є ключовим ресурсом для опалення взимку.
“Крім того, війна принесла значну шкоду довкіллю. Частина лісів тимчасово окуповані чи пошкоджені бойовими діями. Тому експорт деревини створюватиме додаткове навантаження на навколишнє середовище”, – казала Свириденко.
Україна зараз зацікавлена в розвитку галузі як ніколи. У ЄС частка біопалива в муніципальних котельнях часто перевищує 70%. Відходи лісозаготівлі (тріски, тирси) замінюють дорогий імпортний газ. Деревина забезпечує близько 28–30% усієї споживаної енергії у Фінляндії (це більше, ніж нафта чи ядерна енергія).
В України просто немає іншого шляху, крім як розвивати власне виробництво, займатись переробкою, використовувати в енергетиці відходи лісозаготівлі. Продавати необроблену деревину за кордон у нашій ситуації – злочин проти держави. Це такий самий удар по майбутньому, як і російська ракета, яка прилітає по стратегічному підприємству.
Навіщо це Василевській-Смаглюк? Невже хоч хтось з її виборців підтримає ідею продавати необроблену деревину? Цікаво також, чому колишня журналістка, голова підкомітету з питань функціонування платіжних і інформаційних систем та запобігання легалізації доходів вирішила займатись питаннями експорту лісу?
Лісом Василевська-Смаглюк цікавиться вже не перший рік. Юрій Болоховець, який минулого року вийшов під заставу в 9 млн грн, у 2022-му включив Смаглюк у склад колегії Держлісагенства. Вона стала єдиною народною депутаткою серед профільних фахівців. На своїй сторінці Василевська-Смаглюк хвалила ДП “Ліси України”, які з моменту створення очолив Болоховець. Стверджувала, що вони єдині відкрито звітують про свою роботу.
А ДП “Ліси України”, натомість, цитували Смаглюк, яка знову їх хвалила – начебто ДП “Ліси України” своїм існуванням мінімізували зловживання. Разом з Болоховцем Смаглюк висаджувала дерева, вона також, як помітили журналісти, прийшла на його суд, де чиновнику обирали запобіжний захід.
Співачка Тіна Кароль публічно дякувала ДП “Ліси України” за те, що вони допомогли закупити обладнання її фонду, який займається допомогою онкохворим дітям. Кароль також подякувала і Василевській-Смаглюк “за імпульс”. Імовірно, саме вона підштовхнула “Ліси України” до участі в благодійності. І це теж підтверджує її особливі взаємини з Болоховцем.
Хоча зараз такий зв’язок депутатці не особливо вигідний. Як встановили ДБР, Болоховець, маючи відносно скромну зарплату, витрачав мільйони на нерухомість та авто.
“Викрито одного з ключових фігурантів лісової сфери – генерального директора державного підприємства “Ліси України”. Він державний службовець категорії “А”. І за цим статусом – особлива відповідальність. Сьогодні йому повідомлено про підозру в незаконному збагаченні (ст. 368-5 КК України)”, – повідомив минулого року генпрокурор Руслан Кравченко.
За версією слідства, гендиректор ДП “Ліси України” став власником елітної нерухомості в центрі Києва, 8 земельних ділянок, вантажного автотранспорту, а також значно примножив грошові активи на банківських рахунках.
Як зазначають у ДБР, щоб приховати справжнє джерело походження майна, посадовець використав складну схему легалізації, “залучивши близьке оточення”. Зокрема, елітну квартиру в Печерському районі Києва вартістю понад 9 мільйонів гривень оформлено на його близького друга, який фактично не мав стосунку до її придбання.
Усі переговори з продавцем, вибір об’єкта, укладання договорів та розрахунки здійснювала дружина підозрюваного, діючи від імені “номінального” власника. Подібні схеми використовувалися і під час оформлення земельних ділянок та транспорту.
Можна було б наслідувати приклад Ольги Василевської-Смаглюк (яка абсолютно голослівно звинуватила нас у замовності) та стверджувати, що її дружба з Болоховцем – прояв корупції, і зараз вона зачепила мораторій на експорт лісу-кругляку в інтересах ділків, які мають доступ до лісу і перші готові постачати деревину за кордон. Але ми цього не робитимемо. Нехай з цим розбираються правоохоронці.
Однак OBOZ.UA продовжить писати і про статки Ольги Василевської-Смаглюк, і про її позицію щодо мораторію на експорт лісу.
І ще дещо щодо її заяви
По-перше, не можна судити про всю галузь, оцінюючи ТОП-20 підприємств. На цей аргумент змістовно відповів політик та профільний експерт Сергій Одарич. Якщо коротко: 20 підприємств – це всього 0,5% від усіх покупців. Разом вони купили 20% заготівлі, серед них – шість заводів, які виготовляють плити ДСП і МДВ – вони купують дрова. При тому вони заплатили улюбленому підприємству Василевської-Смаглюк ДП “Ліси України” 11 млрд грн (підприємство всього отримало 20 млрд). Крім того, як пише Одарич, жодна із компаній з ТОП-20 не є виробником кінцевого продукту. Їхня готова продукція – це сировина для наступних етапів переробки. 95% усієї меблевої галузі працює на “сировині” цих 20 заводів.
По-друге, її оцінка підприємств за розміром сплаченого ПДВ – маніпулятивна. Економіст Володимир Компанцієць публічно відповів їй: “Коли ви бачите, що певні підприємства сплатили нуль ПДВ до бюджету й отримали відшкодування, це лише означає, що в їхніх постачальників виникли зобов’язання зі сплати цього ПДВ”.
Але навіть якщо б ТОП-20 підприємств галузі, які вона назвала, і мали б платити більше, це зовсім не означає, що це причина для скасування мораторію на експорт лісу-кругляку.
Народні депутати разом з виконавчою владою мають створювати умови для розвитку українського бізнесу всередині країни, а не шукати спосіб особистого збагачення і висувати безпідставні звинувачення в “замовному бруді”. А пропонувати скасувати експорт лісу-кругляку – це не державна позиція, а злочин проти держави.
