За інформацією: Суспільне Чернівці.
Цьогоріч ковалі подарували місту двох чорних овець. Фото: Суспільне Чернівці
Цьогоріч до Дня міста Чернівці ковалі презентували кованих овець – поштарика та подорожнього. Вироби місцеві майстри дарують місту щороку впродовж майже двох десятиліть. Більшість з них – встановили у центрі міста, деякі наразі зберігають в майстерні – вони стануть елементами туристичного маршруту. Суспільне Чернівці поспілкувалося з ковалем Андрієм Хортом про те, які вироби він змайстрував для Чернівців та як над ними працює.
"Першим виробом була бруківка"
Вперше участь у святкуванні Дня міста як коваль Андрій Хорт взяв у 2006 році. Тоді майстри з міста Івано-Франківськ на запрошення місцевої влади організували у Чернівцях святкування ковалів.
"Ми знали цих ковалів й приєдналися до них. Тоді виготовили бруківку, яку встановили перед ратушею. Як такого виробу [на подарунок] не планувалося, зібралися заради спілкування. Тоді ковалями вважали всіх, хто має молоток, інструмент для зварювання та ковадло. Думали, багато з них будуть щороку збиратися на День міста, але залишилися лиш троє", – каже Хорт.
Впродовж наступних років Хорт запрошував на святкування ковалів з різних міст України, зокрема й на 600-річчя Чернівців у 2008 році. Згодом традиція дарувати кований виріб місту стала щорічною.
Бруківка – перший виріб ковалів на День міста. Фото: Суспільне Чернівці
2008 рік: "Коло друзів" та "Карета"
На 600-річчя Чернівців ковалі подарували місту два вироби: "Коло друзів", яке розташоване на вулиці Головній, 124, а також "Карету", яку встановили на вулиці Кобилянської.
"Коло" складається з двох частин – їх виготовляли дві команди ковалів. У майстерні Андрія Хорта робили основу фігури за ескізом Олега Жебчука. Оскільки це була офіційно спільна робота різних майстрів, виріб вважають символом кола друзів-ковалів.
На 600-річчя міста команда Андрія Хорта подарувала місту “Коло друзів”. Фото: Марія Пайлик/Cуспільне Чернівці
Карета на вулиці Кобилянської. Фото: Марія Пайлик/Cуспільне Чернівці
2009 рік: "Колесо" або "Велосипед"
Велосипед, який вже майже 15 років розташований на Площі Пресвятої Марії, виготовляли три команди ковалів. Цей виріб ковалю Андрію Хорту подобається найбільше.
"Як правило, запам'ятовують найперші вироби та останні. Велосипед кувало більше народу, ніж інші скульптури. Ми міркували, що місто має старовинну архітектуру, тому доречно було б щось зробити "під старину". Було цікаво це організовувати, враховуючи масштаби. Конструкцію і раму робили ми, а загалом його кували понад десять майстрів".
Велосипед робили так, що на ньому можна було їздити й кермувати, але згодом елементи зварили між собою.
"Були чернівчани, які вирішили ввечері на ньому покататися. Викотили під міст на площі й проїхалися. Через це відламалися руль та сидіння, тому їх приварили", – розповідає коваль.
Фото: Марія Пайлик/Cуспільне Чернівці
2010 рік: "Місток закоханих"
Місток закоханих представили на святі ковалів у 2010 році. Його встановили у парку імені Шевченка. Поблизу нього є ще один подарунок ковалів – "Лавиця для закоханих".
Ідеї виробів ковалі пропонують або обирають серед пропозицій міської ради. Хорт каже, коли майструєш виріб, потрібно слухати метал.
"Якщо на папері не вдається щось вималювати, то краще вдасться це втілити руками, додаючи елементи, які зберігають на підсвідомому рівні. Тоді виріб вдається. Я залишаю собі мало дуже часу на виготовлення виробу, бо, чим довше ти відтягуєш, тим складніше сконцентруватися", – ділиться майстер.
Фото: Марія Пайлик/Cуспільне Чернівці
2011 рік: "Ключ"
Триметровий "Ключ" встановили на площі Пресвятої Марії. Його вага – 200 кілограмів. Виріб присвятили внесенню Чернівецького університету імені Федьковича до переліку світової спадщини ЮНЕСКО. На ньому викували дві долоні, які тримають браму університету.
“Ключ” розташований на площі Пресвятої Марії. Фото: Марія Пайлик/Cуспільне Чернівці
Фото: Марія Пайлик/Cуспільне Чернівці
2012-2013 роки: "Лавиця для закоханих" та "Гойдалка"
Ці два вироби розташовані у парку Шевченка. За словами Хорта, елементи лавиці символізують чоловіка та жінку, які немов з'єднуються в одне ціле. Також зверху змонтували ліхтарик.
“Лавиця для закоханих”, яку розмістили у парку Шевченка. Фото: Марія Пайлик/Cуспільне Чернівці
Гойдалку встановили навпроти “Літнього театру”. Фото: Суспільне Чернівці
2014 рік: "Ліхтар"
Поруч з гойдалкою встановили "Ліхтар", який подарували на День міста у 2014 році. Це триметровий виріб – єдиний, у куванні якого Хорт не брав участь.
"Я тоді віддав ліхтарик хлопцям із Ширівців. Вони кували його за моїм ескізом. Я не встигав, бо мав багато замовлень. Щодо решти робіт, то фактично всі виконувала наша майстерня: Ігор Веренько, Олег Жебчук та я – Андрій Хорт".
Ліхтар встановили у парку Шевченка поблизу гойдалки. Фото: Суспільне Чернівці
2015 рік: "Мапа Чернівецької області"
Півтора тижня ковалі майстрували мапу Чернівецької області – вона є точною копією географічної карти Буковини. Її встановили поблизу обласної адміністрації на вулиці Грушевського, 1.
Кована мапа до Дня міста. Фото: Суспільне Чернівці
2016 рік: "Двірник"
Металевого двірника можна побачити на вулиці Кобилянської. Так ковалі втілили міську легенду про те, як на вулиці, яка раніше називалася Панською, дорогу підмітали букетами троянд.
Металевого двірника подарували до Дня міста у 2016 році. Фото: Марія Пайлик/Суспільне Чернівці
2017 рік: "Лелеченя"
Скульптуру робили під конкретне місце – її встановили на території дитячого садка у мікрорайоні Ленківці. Над триметровим виробом працювали впродовж тижня.
"Ми намалювали ескіз "одним махом". Ідея пішла від назви закладу, який планували відкрити у місті", – каже Коваль.
Виріб ковалів “Лелеченя”. Джерело: Андрій Хорт
2018 рік: "Кована огорожа"
"Ковану огорожу" встановили біля міської ратуші, щоб захистити простір від паркувань. Однак через кілька місяців огорожу прибрали. Хорт каже, коли у місті випав сніг, снігоочисна техніка в'їхала у виріб. Наразі його зберігають у ратуші.
Ковану огорожу наразі зберігають у ратуші. Джерело: Андрій Хорт
2019 рік: серце "З любов'ю до Чернівців"
У 2019 році ковалі викували велике серце. Хорт каже, так вирішили показати свою любов до міста. Виріб планувався як фотозона – його мали встановити на одній з вулиць Чернівців, однак місце не визначили. Наразі серце зберігається в майстерні коваля.
"Всередину серця можна залізти або сісти. Так людина виступає об'єктом – символом "Я"", – каже Хорт.
Виріб “Серце” планувавс як фотозона. Джерело: Андрій Хорт
2020 рік: пам'ятний знак пісні "Гава Наґіла"
Пам'ятний знак пісні "Гава Наґіла", який ковалі презентували місту у 2020 році, встановили у сквері в мікрорайоні Садгора. Наразі там проводять реконструкцію. Хорт каже, цей виріб було найважче виготовляти, бо він був на замовлення.
"Довго мучився, бо це все одно, що поету писати на замовлення вірші. Ти не можеш помилитися, бо це історична подія. Треба відобразити все, щоб людина зрозуміла: є пісня, танець, ноти. Я намалював орієнтовно десять ескізів "під стіл". Тобто, малюєш, а тобі все не подобається. В результаті повернувся до першого ескізу".
Фото: Суспільне Чернівці
2021 – 2023 роки: "Чорні вівці"
Впродовж останній трьох років ковалі виготовляють овець, які пов'язані з історією міста: за однією з легенд, назва "Чернівці" походить від чорних овець, які паслися на пагорбах. Ковалі декорують вироби в пам'ять про людей та події у Чернівцях. Для виготовлення однієї скульптури потрібно майже 400 кованих деталей.
Загалом виготовили п'ять овець, втім планують викувати більше. Одна з них зроблена в пам'ять сурмача ратуші, який щодня в обід виконував пісню "Марічка": у копитах вівця тримає сурму. Скульптуру планують встановити біля ратуші.
Ковані вівці: вчений, скрипаль та поштарик. Джерело: Андрій Хорт
Скульптура вченої вівці буде розташована поблизу Чернівецького національного університету імені Федьковича. Виріб декорували книгою та шапкою магістра вишу. Також є вівця-скрипаль. Цьогоріч ковалі підготували до Дня міста поштарика та туриста.
Ковані вівці: поштарик та подорожній. Джерело: Андрій Хорт
"Кожна вівця буде знаходитися біля якоїсь визначної пам'ятки міста. Вони будуть ніби квестовими, а вівця стане символом, атрибутикою тієї будівлі. Наприклад, подорожній може бути біля залізничного вокзалу, поштар – біля пошти", – каже Хорт.
Наразі ці скульптури зберігаються у майстерні ковалів. Їх монтуватимуть на місцях, коли виготовлять достатню кількість, втім конкретна цифра наразі невідома.
"Ми будемо робити загальний монтаж, щоб не по одній монтувати, а щоб це була якась така квестова подорож".Читати ще
Читати ще “12 років як пам’ятка ЮНЕСКО”. Як Чернівецький університет увійшов до переліку світової спадщини
