В рамках експерименту було змодельовано події, які стаються майже через два роки на тлі посилення правих антиєвропейських сил у Європі та затяжної війни США з Іраном.
Аналітики змоделювали сценарій нападу Росії на Литву / фото ua.depositphotos.com
Росія здатна змусити Литву капітулювати всього за 90 днів, навіть без введення військ на її територію.
Про це пише Defense News із посиланням на нові дослідження, підготовані аналітичним центром Baltic Defense Initiative, що базується у Вільнюсі. Метою моделювання потенційного нападу було виявлення вразливостей у системі оборони Литви та їхнє якнайшвидше усунення.
В рамках експерименту було змодельовано події, які стаються майже через два роки на тлі посилення правих антиєвропейських сил у Європі та затяжної війни США з Іраном. Згідно зі сценарієм, у грудні 2027 року Марін Ле Пен, яка нібито стає президентом Франції, виводить країну з механізму “ядерної парасольки” для союзників по НАТО. Тобто, фактично згортаючи домовленості про ядерне стримування разом із Великою Британією.
Відео дня
Тим часом США, за задумом авторів, будуть виснажені війною з Іраном і матимуть вичерпані запаси озброєнь. У таких умовах Росія завдає масованого удару по Литві: спершу гіперзвуковими ракетами по органах влади, а потім – із використанням понад 170 тисяч дронів-камікадзе типу Shahed протягом 60 днів.
Як наслідок, столиця країни Вільнюс зазнає масштабних руйнувань – знищуються мости, електростанції, лікарні та об’єкти водопостачання.
На 90-й день Москва висуває ультиматум: країни Балтії мають погодитися на окупацію, інакше наступними цілями стануть Рига та Таллінн.
Експерти й чиновники по-різному оцінюють ймовірність подібного розвитку подій. Країни Східної Європи останніми роками активно нарощують оборонні витрати, щоб у разі війни стати серйозною перешкодою для потенційного агресора. Зокрема, естонська розвідка раніше заявляла, що Росія навряд чи нападе на країни НАТО протягом найближчих двох років – частково завдяки зміцненню оборонних можливостей Європи.
Що показав експеримент
Засновник Baltic Defense Initiative Тьєбо Девергрань звернув увагу на слабке місце в конституції Литви. За його словами, у ній не передбачено чіткої процедури передачі влади у разі одночасної недієздатності президента та спікера парламенту.
У такій ситуації може виникнути невизначеність щодо того, хто має виконувати обов’язки головнокомандувача. Дослідник вважає, що цю прогалину необхідно усунути.
