Стрічка є витонченим поєднанням чорної комедії та світлої драми.
Кадр з фільму “Пробач, дівчинко” / фото Adastra Cinema
2 жовтня 2025 року в український прокат виходить фільм-фаворит Каннського кінофестивалю і Sundance “Пробач, дівчинко” (Sorry, Baby) з вражаючим рейтингом 97% “свіжості” на Rotten Tomatoes.
Ця комедійна драма є режисерським і сценарним дебютом франко-американської акторки Єви Віктор, що стала відомою після серіалу Showtime “Мільярди”, де вона виконала роль зухвалої зумерки-брокера Раян.
Стрічка “Пробач, дівчинко”, взята на світову дистрибуцію культовою студією А24, стала сенсацією на цьогорічному Sundance – найпрестижнішому фестивалі незалежного кіно, після участі в якому фільм потрапив у програму “Двотижневик режисерів” Каннського фестивалю, що є безпрецедентним, адже зазвичай Канни беруть лише перші прем’єри. В Україні фільм вперше показали влітку на Фестивалі глядацького кіно “МиколайчукOpen” у Чернівцях.
Відео дня
УНІАН разом із дистрибутором “Пробач, дівчинко” в Україні, компанією Adastra Cinema, розповідає, чому не варто пропускати в кіно цю проникливу стрічку, що є витонченим поєднанням чорної комедії та світлої драми.
- Про що фільм
- Особистий біль, який змусив стати сценаристкою і режисеркою
- Нелінійна оповідь і сміх крізь сльози
- “Оскароносний” продюсер
- Шалений рейтинг і захват критиків
Про що фільм
Агнес (Єва Віктор) – молода дівчина із гострим розумом, гарним почуттям гумору та звичними життєвими клопотами. Проте кілька років тому із Агнес трапилося щось страшне – те, що вони із її найближчою подругою Лідією (Наомі Акі з фільмів “Кліпни двічі”, “Вітні Г’юстон: Я хочу з кимось потанцювати” та “Мікі 17”) називають “поганою річчю”. Поміж буденних справ, зустрічей та роботи викладачкою літератури у виші Агнес намагається осмислити, що саме відбулося, та як їй із цим впоратися. “Іноді ви думаєте про безодню, іноді – ні, – каже вона випадковому перехожому, – та життя іде…”.
Особистий біль, який змусив стати сценаристкою і режисеркою
Сценарій “Пробач, дівчинко” Єва Віктор почала писати під час пандемії, ізолювавшись у хатині в лісах штату Мен. “В якийсь момент я зрозуміла, що пишу фільм, який, як мені здавалося, був потрібен мені тоді, коли я сама опинилася в подібній до Агнес криз”, – каже Віктор, котра, за її словами, як і її героїня, пережила досвід сексуального насильства.
“Я не хотіла конкретно писати про насильство чи напад, а натомість прагнула дослідити, як людина зцілюється. Найбільше мене цікавило занурення в те відчуття, коли ти “застрягаєш” – бачиш, як люди, яких ти любиш, рухаються далі, поки ти все ще занурена у ту погану річ, що з тобою сталася. Я почала писати це для людини, якою я була раніше”, – поділилася режисерка.
Кадр з фільму “Пробач, дівчинко” / фото Adastra Cinema
Історія “Пробач, дівчинко” присвячена глобальним питанням, які підіймає психологічна травма: що в нас змінюється, коли погані спогади оселяються в тілі? Чому ми оплакуємо ту людину, якою могли б стати якби не те, що з нами трапилося? Як ми рухаємося вперед шляхом, який може не бути схожим на той, який ми собі уявляли раніше?
Нелінійна оповідь і сміх крізь сльози
Зосередивши історію на людині, яка “застрягла”, Єва Віктор розділила фільм на п’ять розділів, що стрибають у часі, адже зцілення від психологічної травми зазвичай йде нелінійно. Кожен із розділів концентрується на певному життєвому моменті, які відображають перехід Агнес від оплакування однієї концепції свого життя до відкритості для нової.
Кадр з фільму “Пробач, дівчинко” / фото Adastra Cinema
Але Єва Віктор категорично не хотіла занурювати свою героїню в пафос, трагедію та позицію жертви, і саме тому, попри важку тему, цей фільм сповнений гумору. Саме гумор слугував основним рушієм темпу та структури всієї кінооповіді: Агнес не може не бути смішною, навіть коли все йде шкереберть. І режисерка вміло використовує комедійні елементи у фільмі для того, щоб дослідити, як гумор може бути як щитом, так і вікном в емоційний хаос героїні.
“Смішні моменти у фільмі ніколи не применшують важливість досвіду або травми Агнес, – підкреслює Віктор. – Комедія тут завжди висміює тих, хто має владу, – тих, хто грубий або жорстокий до Агнес; або ж комедія підкреслює абсурдність того, через що проходить героїня”.
