Французький режисер Мішель Хазанавічус, найвідоміший у світі роботою над фільмом “Артист” (п’ять премій “Оскар”), а також комедіями про “Агента 117”, приїхав до Києва, щоб особисто представити українським глядачам свою анімаційну стрічку “Найцінніший вантаж”. Подія відбувалася в кінотеатрі “Жовтень”.
Related video
Зоряний режисер дав розгорнуте інтерв’ю Фокусу.
Раді вітати вас в українській столиці! Минуло близько двох років з моменту вашого попереднього візиту 2023 року, і ось ви знову в Києві, приїхали підтримати українців своєю творчістю. До слова, про творчість. Ви вже створили свій найкращий фільм?
– Дуже сподіваюся, що ні (сміється).
Як ви вважаєте, чи будуть у вашій яскравій творчій біографії нові “Оскари” і “Каннські леви”.
– Знаєте, я навіть не ставлю перед собою таких питань. Моя мета – це просто створювати хороші фільми. Адже у фільмів можуть бути різні форми визнання й успіху: успіх у глядачів, успіх у критиків, успіх на фестивальних майданчиках. Іноді картина спрацьовує, іноді – ні. Але найкращий спосіб дізнатися це – пробувати знову і знову робити те, що ти вмієш найкраще.
Чим ви плануєте дивувати своїх шанувальників найближчі кілька років? Які проєкти у вас у виробництві, і що нового ви готові запропонувати світу кіно і світу взагалі?
– Я щойно закінчив роботу над своєю книгою: вона вийшла у Франції кілька місяців тому. Я написав її за результатами зустрічей з українськими бійцями на фронті в листопаді 2023 року. Зараз я працюю над просуванням цієї книги, і всі доходи від неї маю намір передати на платформу United 24, створену президентом Зеленським.
Деякий час у мене зайняла робота над завершенням анімаційної картини, яку я привіз до Києва сьогодні. А ще я сьогодні пишу один новий сценарій, але поки що ще занадто рано про нього розповідати.
Сьогодні ви привезли до Києва непросте кіно про період Другої світової війни. Зі зрозумілих причин картина складна емоційно. Як ви проживали роботу над цим проєктом, які емоції відчували в процесі?
– Ви знаєте, я працював над цим фільмом шість років, і за ці шість років було занадто багато різних емоцій, і не завжди одні й ті самі. У деякі моменти це була просто робота.
Однак, я дуже добре пам’ятаю момент, коли я щойно прочитав книжку і познайомився з історією, яка стала основою для анімаційної стрічки. І тоді я був дуже вражений і сильно розчулився. Це водночас дуже красива і потужна історія, яка розповідається дуже стримано і скромно. Це красива історія про людей – чоловіків і жінок, у котрих є як найгірше, так і найкраще та найгарніше і найлюдськіше. Це дає силу цій історії і робить її помітною.
Трейлер фільму "Найцінніший вантаж"
Як ви добре знаєте, будучи давнім другом України, у нашій країні тепер є своя важка історія, що забрала десятки тисяч життів. Створено вже чимало фільмів, які всебічно висвітлюють фрагменти нашої історії. Один із перших і найвідоміших у світі — документальна стрічка “20 днів у Маріуполі” Мстислава Чернова. Ця страшна картина принесла Україні перший “Оскар”. Чи вдалося вам подивитися фільм, і якщо так, то яке враження він на вас справив?
– На жаль, я не бачив цього фільму, але так багато про нього читав, що маю глибоке уявлення. Та й узагалі, люди, з якими я зустрічався, та емоції, які я відчуваю сьогодні, пов’язані з подіями в Україні, — це відчуття безсилля і страху від тієї несправедливості, яка сьогодні має місце. Думаю, що кожен із нас на своєму рівні має рухатися в протилежному напрямку. А інші мої емоції — це глибока повага і щира вдячність до українців, які сьогодні б’ються не тільки за Україну, а й за європейські цінності, насамперед – за демократію.
Я думаю, що майбутнє Європи вирішується сьогодні саме тут, в Україні. Тому європейці мають робити максимум, щоб підтримати Україну.
Мішель Хазанавічус послідовно підтримує Україну
Ви – один із небагатьох режисерів в історії премії “Оскар”, якому вдалося створити фільм-призер у п’яти номінаціях. Це, безперечно, видатне досягнення. Цього року, як ви знаєте, інший фільм отримав п’ять “Оскарів”. Чи була можливість його оцінити?
– На жаль, я не зміг подивитися фільм, про який ви говорите. Ймовірно, ви маєте на увазі картину “Анора”? Тому мені складно про нього сказати що б то не було. Але люди, з якими я підтримую стосунки, всі підтримують і допомагають Україні. Я не думаю, що серед цих людей є ті, хто був би на боці Путіна. І, на жаль, я не можу пояснити, з яких міркувань обрали саме цей фільм.
Фільм "Артист" Мішеля Хазанавічуса отримав п'ять премій "Оскар"
А що ви взагалі думаєте про повернення російських акторів у світовий кінематограф і на глобальні фестивальні платформи? Яка особисто ваша думка?
– Ви знаєте, я ж не політик. Я точно знаю, де перебуваю я. І я не хотів би давати уроки іншим і розповідати, як вони мають працювати. Я вважаю, що люди мають самі нести відповідальність за те, що вони роблять. Це взагалі не в моєму стилі – говорити щось на кшталт “дійте ось так, говоріть ось так, ставтеся ось так”.
Я зі свого боку намагаюся робити те, що я вмію, тобто знімати фільми. І ще раз підкреслю: я ж не політик, а просто режисер!
Раніше Фокус писав, що Дейв Батіста розповів про роботу з Мілою Йовович.
-
-
-
-
-
-
