Фото: Вікіпедія | Літак МіГ-31 з ракетою “Кинджал”
Вибухи, які чули кияни, точно не були звуками грому, зазначив співробітник інституту геофізики Дмитро Гринь. Ймовірно, це результат роботи ППО.
Related video
У четвер, 26 вересня, під час повітряної тривоги в Києві пролунали потужні вибухи, які дуже добре чули кияни та гості столиці, хоча міська військова адміністрація запевняла, що протиповітряна оборона у той час не працювала. Редакція “ТСН” поцікавилася у фахівців, що могло стати причиною гучних звуків.
Вчені схиляються до думки, що то був, ймовірно, результат роботи ППО, можливо, десь у передмісті.
“Мені здається, що це все-таки була спроба збити “Кинджал”, який летів над Києвом, бо зазвичай вони летять “у лоб” нашій ППО. Можливо, були випущені ракети, які не влучили в ціль, і відбулася їхня самоліквідація”, – не виключає доктор фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України Дмитро Гринь, додавши, що саме ці вибухи могли чути кияни.
За словами Дмитра Гриня, ці ракети летять “по прямій”, без змін траєкторії. І росіяни запускають їх таким чином, щоб не можна було швидко визначити їх рух та збити.
“Умовно кажучи, “Кинджал” запускають під певним кутом за маршрутом Бровари – Київ – Старокостянтинів. Тож при цьому траєкторію польоту вирахувати просто неможливо, бо ракета летить швидко і фактично в лоб нашій ППО. Тому очевидно, що цього разу була спроба збити ракету”, — не виключає він, при цьому додаючи, що стверджувати про це остаточно не можна.
Також існує версія, що вибухи були пов’язані з тим, що “Кинджали”, коли заходять в атмосферу на швидкості понад 7000 кілометрів на годину, спричиняють звуковий ефект, схожий на вибух.
Утім, кияни скептично ставляться до такого пояснення, адже раніше “Кинджали” також літали над Києвом, але вибухів ніхто не чув, – зазначає Дмитро Гринь.
Він відхиляє можливість, що вибухи мали природний характер, тобто були звуками грому, додаючи, що за звуковими подіями потрібно слідкувати, аналізувати їх та вивчати за допомогою акустичного обладнання, подібне до такого, яке, за його словами, встановлено на українській антарктичній станції “Академік Вернадський”.
Такі пристрої дуже актуальні для України в умовах війни, особливо для визначення місцеперебування “Шахедів” за їхніми характерними звуками, — вважає вчений.
Відстежувати переміщення ворожих дронів можна за звуковими сигналами у дво- або тривимірному просторі польоту, але для цього у фахівців має бути відповідний досвід та обладнання, – пояснює науковець. Вчений додає, що завдяки обробці та аналізу даних можна розрізняти характеристики вибухів, адже приліт ракети має свою звукову характеристику, а збиття ракети – зовсім іншу.
“Вона навіть може бути подвійною, тобто окремо вибух від ракети, яку збили, і тієї, якою збили”, – підсумовує Дмитро Гринь.
Нагадаємо, 27 вересня в Україні буквально через декілька хвилин після відбою повітряної тривоги, її знову було оголошено через попередження про пуски ракет “Кинджал”.
25 вересня ЗС РФ атакували ракетами і “шахедами” 10 областей України. Сили ППО збили чотири керовані авіаційні ракети Х-59/69 та 28 ударних безпілотників.
