Лідери Європи зібралися 1 жовтня в Копенгагені з відчуттям зараз або ніколи. Ставки високі, враховуючи, що США мляво виявляють військову підтримку континенту, а Москва нарощує темпи своїх провокацій на кордонах Європи. Вони обговорювали, як посилити оборону блоку, протистояти загрозі з боку Росії та підтримати Україну і де знайти кошти. Від будівництва “стіни з дронів” на східному фланзі ЄС до обходу блокування України Угорщиною та розмороження російських активів. Та жодна із запропонованих ідей не отримала схвалення на саміті.
Відео дня
Лідери майже усіх країн-членів ЄС активно наполягали на тому, що Україна потребує “збільшення та пришвидшення” допомоги і “щось потрібно робити з агресією РФ”, але так і не дійшли згоди щодо того, якими саме мають бути ці дії. Пропозиції президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн щодо вивільнення заморожених російських активів для підтримки України у вигляді “репараційного кредиту” в розмірі 140 мільярдів євро і президента Європейської ради Антоніу Кошти про обхід вето Угорщини зіткнулися з сильним опором. Навіть життєво важливе питання захисту від атак російських дронів не пішло далі обговорення. Що ж, у Кремлі можуть радіти: Європа виявилась такою, яку вони воліють бачити, де кожен прагне свого, а коли справа доходить до реальних кроків – 27 країн блоку тягнуть віз у різні боки.
Про те, чим завершилася надважлива зустріч лідерів ЄС у Копенгагені та які питання щодо України не отримали підтримки, – у матеріалі OBOZ.UA.
Вето Орбана “підсилюють” страхи ЄС
Україна виконала попередні умови для початку переговорів про вступ до ЄС. Проте двері в Європу тримає зачиненими один ключник – Віктор Орбан. Угорщина відверто шантажує Брюссель, блокуючи рішення, які вимагають одностайності.
Шлях України до ЄС упирається в класичну дилему: для початку переговорів усі 27 країн-членів мають одноголосно дати згоду. І саме тут ключову проблему створює Угорщина, яка вже не раз обіцяла заблокувати українську заявку. Щоб вийти з цієї пастки, голова Європейської ради Антоніу Кошта запропонував змінити сам механізм переговорів. Ідеться про можливість відкриття переговорних “кластерів” не одностайно, а за рішенням кваліфікованої більшості. Це дозволило б Україні та Молдові розпочати технічну роботу щодо адаптації законодавства, інституційної перебудови та проведення реформ навіть без згоди Будапешта.
Єврокомісія вже підготувала механізм, який фактично “розмикає” блокаду Орбана: навіть якщо формальне рішення про початок переговорів затримується, реформи та гармонізація з правом ЄС можуть йти повним ходом. Такий підхід дозволяє уникнути простою – адже після зняття вето процедура може пройти дуже швидко, оскільки всі попередні етапи вже будуть виконані. Один із європейських чиновників навіть заявив: “Теоретично кластер можна буде відкрити і закрити в один день”.
План Кошти вже обговорюється в європейських столицях і було винесено на порядок денний саміту в Копенгагені. Утім спроба обійти Орбана відкрила іншу лінію конфлікту всередині ЄС. Ідею коригування правил вступу підтримують не всі. На боці угорського прем’єра можуть виявитися країни, появу яких ніхто не очікував серед його союзників, – наприклад, Франція або Данія.
Причина проста: для Парижа, Копенгагена чи Афін важливе не стільки блокування України, скільки збереження власного інструменту вето. Багато країн використовують його для просування власних національних інтересів. Болгарія блокує Північну Македонію, Греція та Кіпр пильно стежать за Туреччиною, а Хорватія хоче контролювати поступ Сербії. Зрозуміло, що зміна правил може позбавити їх цього політичного важеля. Тому частина столиць із насторогою ставиться до ініціативи Кошти. Три дипломати ЄС та представник апарату Макрона підтвердили Politico: Франція та кілька інших країн скептично сприймають ідею кваліфікованої більшості. Іншими словами, Орбан отримує можливість спертися не лише на Москву, а й на страхи деяких “великих” країн щодо власних позицій у майбутніх розширеннях.
Через це ЄС опинився у своєрідному вузькому коридорі: офіційна система вимагає одностайності, але політична реальність доводить, що подолати угорське вето нині майже неможливо. Навіть самі європейські чиновники визнають: усі розмови про зміну принципу одностайності поки що залишаються на рівні політичних дискусій.
Найбільш реалістичним виходом вони вважають… зміну влади в самій Угорщині після парламентських виборів 2026 року. Інакше кажучи, майбутнє української заявки до ЄС напряму залежить не лише від реформ у Києві, але й від результатів голосування у Будапешті.
Орбан все одно отримав ляпаса
Єврокомісія наполегливо не хоче виділяти Будапешту значну частину коштів у розмірі 18 мільярдів євро, які вона не надала раніше через “порушення академічних свобод та прав меншин, а також інших проблем із демократією в Угорщині”. Напередодні Єврокомісія відхилила прохання Угорщини про розблокування 550 млн євро.
Брюссель виділить лише 163,5 млн євро як авансові платежі. Але навіть ці гроші можуть бути повернутими ЄК, якщо вони будуть вважатися витраченими не за призначенням.
Заморожені мільярди Росії: з мертвої точки не зрушили
На саміті у Копенгагені Євросоюз вкотре продемонстрував парадокс своєї політики щодо України: амбітні заяви на найвищому рівні, але мінімум рішень, які справді можуть змінити баланс сил у війні. Голова Єврокомісії повідомила, що близько 2 мільярдів євро з прибутків заморожених російських активів будуть спрямовані на виробництво безпілотників для України. Це виглядає як крок уперед, але водночас – надто дрібний порівняно з викликами, які стоять перед Києвом.
Найгострішим питанням стала ініціатива Єврокомісії щодо так званого репараційного кредиту – механізму, який дозволить залучити близько 140 мільярдів євро під нульовий відсоток за рахунок заморожених російських активів. За планом Україна отримає гроші зараз, але поверне їх лише після того, як Росія завершить війну та виплатить репарації. Інакше кажучи, Брюссель намагається “закласти” активи Кремля, використавши їх як майбутню гарантію. Щоб заспокоїти держав-членів, стурбованих правовими питаннями, ЄС запропонував “індивідуальний борговий контракт” із брюссельською кліринговою палатою Euroclear з нульовою процентною ставкою, аби гарантувати виконання будь-яких потенційних майбутніх вимог Росії. За словами фон дер Ляєн, може бути доступно близько 140 млрд євро, які потім будуть надані Україні траншами з деякими умовами.
Однак ідея зустріла жорсткий спротив. Угорщина та Словаччина традиційно блокують будь-які радикальні кроки проти Москви. Як і Бельгія, яка відверто не хоче ризикувати, оскільки саме в брюссельському депозитарії Euroclear зберігаються більшість заморожених коштів. Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер назвав пропозицію ЄС щодо залучення коштів з російських активів “великою авантюрою”, яка потребує суворого розподілу ризиків між державами-членами ЄС. Де Вевер зазначив, що механізм Єврокомісії залишає без відповіді багато юридичних питань. Він не впевнений, що план може бути реалізований швидко, і вважає, що слід знайти альтернативні джерела фінансування.
“Ми – клуб найбагатших країн світу, який заявляє, що зібрати ці гроші неможливо”, – заявив Де Вевер. “Це не неможливо”, – сказав він, додавши, що “безкоштовних грошей не буває”.
Несподівано сильний опір проявила й Франція, яка разом із Бельгією в Копенгагені виступила проти схеми Єврокомісії. Еммануель Макрон зауважив: “Коли активи заморожені, необхідно шанувати міжнародне право”. Це виглядало дещо дивно, адже ще кілька днів тому Париж та Берлін у форматі “веймарського трикутника” підтримували ідею використання російських коштів. Але в Копенгагені канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав ЄС “менше занурюватися в бюрократію і більше думати про перемогу України”, тоді як Макрон і Вевер стали на бік юридичних застережень.
Як результат – спільного рішення ухвалено не було і проєкт “репараційного кредиту” завис у повітрі. У сухому залишку: ЄС визнає, що без російських мільярдів перемога України опиняється під загрозою, але поки що зупинився на символічних двох мільярдах євро на дрони замість системного вирішення проблеми. Це залишає Київ із гірким відчуттям: Захід готовий говорити про підтримку, але не готовий по-справжньому ризикнути.
“Стіна з дронів”: символ європейських суперечок про безпеку
Зустріч у Копенгагені мала стати черговим етапом у формуванні спільної оборонної політики Євросоюзу. Проте головна ідея, яку просувала фон дер Ляєн – створення “стіни з дронів” на східному кордоні ЄС, – перетворилася на ще одну ілюстрацію європейських розбіжностей.
ЄК бачила в проєкті не тільки технічний інструмент протидії російським безпілотникам, але й політичний сигнал про єдність Європи. Проте найбільші країни ЄС – Франція та Німеччина – відмовилися підтримати ініціативу.
Президент Еммануель Макрон прямо заявив: “Я насторожено ставлюся до цього. Насправді все набагато складніше”, запропонувавши замість “стіни” розвивати системи раннього попередження, далекобійні засоби стримування та сучасну ППО.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і міністр оборони Борис Пісторіус також дали зрозуміти: пріоритети Берліна в обороні інші, і механічна “стіна” не відповідає стратегічним реаліям. У результаті сама концепція була фактично відкинута, і тепер у Брюсселі розглядають варіанти її переформатування – ймовірно, з новою назвою і більш “м’яким” наповненням.
Суперечки щодо “стіни з дронів” чітко оголили традиційний розкол всередині ЄС. Для країн Балтії та Польщі питання протидії безпілотникам – це безпосередня щоденна загроза. Прем’єрка Латвії Евіка Силіня та президент Литви Гітанас Науседа виступили палкими прихильниками ідеї, вказавши на очевидний розрив між прифронтовими державами та більш віддаленими країнами Європи. Саме в цей момент у дискусію вступила Україна.
Президент Володимир Зеленський під час саміту наголосив, що європейські країни мають реагувати разом на російські провокації, зокрема на порушення повітряного простору. Він підкреслив, що українські військові, які мають найбільший у світі досвід у боротьбі з ударними безпілотниками, вже почали операції у Данії й готові ділитися знаннями з партнерами: “Це початок, це перший крок до створення ефективної “стіни дронів” для захисту всієї Європи. Давайте разом працювати над рішеннями, які дозволять втілити цей проєкт у реальність”.
Натомість для Італії чи Греції загроза виглядає віддаленою. Глава МЗС Італії Антоніо Таяні прямо заявив, що російські дрони “не становлять небезпеки його країні”, а прем’єрка Джорджа Мелоні нагадала, що ЄС не має забувати й про південний фланг, який стикається з міграційним та безпековим тиском із Середземномор’я.
У підсумку Копенгаген залишив більше запитань, ніж відповідей.
Щодня зволікати з вирішення надважливих для України питань – лише збільшувати загрозу
На нинішньому етапі ключове завдання – відкрити перший кластер переговорів з ЄС. Глава Європейської ради вже визнав: Україна виконала свої зобов’язання, тепер черга за Євросоюзом. І тут ми знову впираємось в Орбана. Він блокує навіть початок переговорного процесу. Я пояснюю це не стільки зовнішньою політикою, скільки внутрішньою. Орбан намагається будь-якою ціною втриматися при владі, адже відчуває, що його політична динаміка всередині Угорщини йде не на користь. Попереду вибори – і він ризикує програти. Тому йому потрібні економічні “рятувальні круги”: дешевий російський газ, нафта, преференції від Кремля. Він грає на Путіна, щоб отримати ресурс для перемоги у себе вдома. Отже, конструктиву від нього годі чекати – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.
Що робити? За словами, Олександра Мережка, якраз про це сказав президент Європейської ради Кошта: рішення можна ухвалити кваліфікованою більшістю, обійшовши угорське вето. Саме зараз триває пошук такого механізму. І головне – є політична воля більшості держав-членів. Вони чудово розуміють: Україна – це сьогодні реальна гарантія їхньої безпеки. Не відкрити переговори було б не просто політично помилково – це було б аморально.
Щодо конфіскації заморожених російських активів. На думку Олександра Мережка, компроміс, який зараз обговорюється, – “репараційний кредит” на 140 мільярдів євро – тимчасовий вихід, проте важливий для України: нам потрібні кошти негайно. Юридично гроші залишаються російськими, але фактично працюють на Україну вже зараз.
“Водночас ми і досі чуємо від деяких європейських лідерів казки про “порушення міжнародного права”. Як міжнародник, я кажу прямо: це неправда. Є чіткі принципи, ухвалені Комісією міжнародного права ООН: держава-агресор зобов’язана компенсувати шкоду в повному обсязі. Росія здійснила акт агресії, тому її суверенні активи мають бути не просто заморожені, а конфісковані й передані Україні. Це відповідає міжнародному праву. Проблема не юридична, а політико-економічна. Країни, де російських грошей небагато, відверто кажуть: конфіскувати й передати. А от ті, де таких активів мільярди, починають вигадувати аргументи про “небезпечний прецедент” для інших авторитарних режимів. Це слабка відмовка. Насправді конфіскація тільки зміцнює верховенство права”, – вважає Мережко.
І нарешті – питання безпеки і створення так званої стіни дронів.
“Європейські лідери почали прямо говорити: ми у стані конфлікту з Росією, триває гібридна війна. Інструмент цієї війни – дрони. Приклад: 19 російських дронів перетнули кордон Польщі, збили лише 4. Це демонструє: Європа не готова військово протистояти такій загрозі. Україна має унікальний досвід і довела, що може ефективно збивати ці дрони. Сьогодні справжня “стіна дронів” для Європи – це Україна. І якщо Захід не закриває наше небо, то російські безпілотники долітають уже до європейських столиць. Це прямий виклик їхній безпеці. Логіка проста: або допомагаєте Україні збивати дрони та ракети над нашою територією, або готуйтеся збивати їх над своєю. І кожен день зволікання лише збільшує загрозу”, – зазначив Олександр Мережко.
