Понад 300 мільярдів доларів – саме стільки російських активів, за оцінками, перебуває під замороженням у країнах G7 та Євросоюзу. Заморожені, але не конфісковані. Вже четвертий рік триває війна, і дедалі частіше лунає питання: чому гроші країни-агресора досі не працюють на країну, що стала жертвою цієї агресії?
Відео дня
Для України – це потенційний “фінансовий план Маршалла”, але для багатьох західних столиць – це правовий і політичний головний біль. Позиція західних партнерів не єдина: хтось готовий до рішучих дій, хтось боїться створити прецедент, а хтось взагалі прагне повернути ці кошти Росії в обмін на “мирну угоду”. Ці кошти – не лише заморожені резерви, а символ політичної волі та юридичної межі, яку боїться переступити цивілізований світ. І поки Україна воює, Захід розмірковує: карати агресора чи зберегти ілюзію глобального фінансового “нейтралітету”?
ЄС блокує найбільшу частку російських коштів – понад 200 млрд євро (переважно у кліринговій палаті Euroclear, Бельгія), однак все ще не може зважитися на конфіскацію. Водночас ЄС погодився використати відсотки, які приносять ці заморожені активи – кілька мільярдів євро на рік – для допомоги Україні.
Частина Європи боїться за майбутнє євро, частина – за власну історичну репутацію стабільної та затишної фінансової гавані. Але, здається, блок хоч і повільно, але невпинно рухається до вирішення цього питання. Так, верховна представниця ЄС Кая Каллас вважає, що війна в Україні триватиме ще щонайменше два роки. Зважаючи на те, що за її ж словами, країни ЄС мають брак коштів для фінансування України, “багато хто хоче використати російські активи”, зазначає глава євродипломатії. Головне, що до цього табору може приєднатися і голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яка вважає, що “ЄС має знайти новий спосіб фінансування оборони України, використовуючи кошти, пов’язані із замороженими в Європі російськими активами”.
Основне питання сьогодні – як саме і чи можливо використати ці кошти для підтримки України найближчим часом? Адже продовження політики напіврішень щодо російських грошей виглядає як відкладена капітуляція перед диктатором Путіним.
Про те, що наразі відбувається з замороженими мільярдами РФ, чому вони все ще не в Україні та чи дійсно Захід прагне проявити політичну волю і сміливість, аби ухвалити необхідне рішення, – у матеріалі OBOZ.UA.
Європа: між солідарністю з Україною і страхом за власну фінансову стабільність
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну ЄС заморозив більш ніж 200 млрд резервів РФ, переважно в Euroclear, Бельгія. Це понад 2/3 усіх заморожених активів росіян у світі. Але саме ЄС також є найбільш юридично вразливою ланкою – через суворі стандарти верховенства права, незалежність центральних банків і побоювання за статус євро на міжнародних ринках. Міжнародне право визнає імунітет суверенних активів, зокрема золотовалютних резервів центральних банків. Їх не можна конфіскувати без спеціального рішення суду чи міжнародного консенсусу. Тому більшість європейських урядів вагаються, попри безпрецедентну агресію Росії. Пряма конфіскація активів ЦБ РФ наразі не підтримується більшістю країн ЄС через ризики для фінансової стабільності та міжнародного права.
Головний страх – відсутність необхідної правової основи для конфіскації та відтік фінансових резервів із Заходу. Якщо конфіскація відбудеться без чіткої правової основи, такі країни, як Китай, Саудівська Аравія, Індія, можуть почати скорочувати свої резерви в доларах і євро, переводячи їх у золото, юані, криптоактиви або “нейтральні юрисдикції”. Навіть союзники України – Німеччина, Франція, Італія – на рівні центральних банків висловлюють сумніви: прецедент може відлякати інвесторів, які тримають резерви в європейських банках. Лякають європейців і юридичні позови з боку РФ (зокрема через міжнародні арбітражі) та контрсанкції з боку Росії, особливо щодо європейського бізнесу. Не додає енергії для вирішення цього питання і ризик розколу всередині ЄС, зокрема між східноєвропейськими країнами та “старою Європою”.
Компромісне рішення: використовувати лише прибутки. У 2024-2025 роках Єврокомісія погодилася не чіпати капітал, а сконцентруватися на використанні доходів. У 2023-2025 роках прибутки від цих активів (здебільшого – від держоблігацій, депозитів) дали понад €4,4 млрд прибутку. Бельгія вже спрямувала близько 1,7 млрд євро (2024-2025) на підтримку України саме з прибутків. Також у червні 2024-го було схвалено план: щорічно понад 3 млрд євро прибутків передавати Україні через Європейський фонд миру та інші механізми. У липні 2025 року ЄС затвердив механізм передачі першого траншу на оборонні потреби України.
Європейська позиція станом на зараз – обережно прагматична:
не конфісковувати активи;
використовувати лише прибутки;
діяти спільно з партнерами по G7, особливо споглядаючи на США;
юридично “захищати себе”;
уникати прецеденту, який може вдарити по євро та репутації ЄС як фінансового хабу.
Загалом європейці роблять вигляд, що не розуміють простих речей. Так, деякі авторитарні деспоти можуть вивести свої кошти з європейських торгових центрів, якщо гроші Росії будуть конфісковані, побоюючись, що те саме станеться з ними, але ситуація з РФ є екстремальною і не може розглядатися як початок чогось більшого.
Два табори, що не можуть поки що домовитися
Прибалтійські країни, що межують з Росією, та низка інших держав давно наполягають на тому, щоб ЄС повністю конфіскував активи РФ. У межах Єврокомісії цю ідею просувають комісар з економіки Валдіс Домбровскіс та голова європейської дипломатії Кая Каллас. Тимчасовий міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що ЄС надто довго обговорює використання заморожених російських активів для допомоги України, та закликав діяти.
“Вирішення цього питання надто затягнулося. Нам потрібно вийти з цього глухого кута і рухатися вперед. Це ресурс, який лежить у нас під ногами”, – сказав тимчасовий глава литовського МЗС.
За його словами, використання заморожених російських активів є вкрай необхідним, оскільки ЄС стає дедалі складніше залучати кошти з національних бюджетів для підтримки України.
До останнього часу цей варіант отримує опір з боку західноєвропейських країн, у тому числі Франції, Німеччини, Італії та Бельгії, а також Європейського центрального банку (ЄЦБ). Їхні побоювання пов’язані з ризиками масового відтоку капіталу та дестабілізації євро. Бельгія особливо схильна до мінімальних правових та фінансових ризиків, оскільки на її території знаходиться Euroclear, фінансова організація, яка зберігає більшу частину російських активів – 210 мільярдів євро, які можна використати для допомоги Україні без додаткового навантаження на платників податків ЄС.
Вимушений новий підхід Єврокомісії
З огляду на те, що Україна і надалі потребує фінансової допомоги, країни ЄС шукають нові ідеї для продовження цього процесу в умовах скорочення внутрішніх бюджетів. Як компроміс країни G7 у 2024 році погодилися направити Україні загалом 45 млрд євро прибутку, отриманого від інвестування активів, залишивши при цьому базові активи незайманими. Проте частка ЄС у розмірі 18 млрд євро буде повністю виплачена до кінця року, що викликало заклики до отримання додаткових доходів у короткі терміни.
Верховна представниця ЄС Кая Каллас вважає, що війна в Україні триватиме ще щонайменше два роки. Зважаючи на те, що країни ЄС мають брак коштів для фінансування України, багато хто з них хоче використати російські активи, додає глава євродипломатії.
“Справді, багато держав-членів порушували питання про величезний дефіцит коштів для фінансування України, і нам необхідно знайти гроші зараз, але Бельгія та низка інших країн ЄС наразі не хочуть обговорювати негайну конфіскацію російських активів”, – наголошує Каллас.
Схоже, що до цієї позиції приєднується і голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Бельгійський уряд та Euroclear неодноразово попереджали, що використання самих активів для видачі кредиту може призвести до юридичних проблем. Щоб заспокоїти Euroclear, Європейська комісія пропонує нову ідею щодо того, як направити мільярди євро заморожених російських активів до України, замінивши гроші, переказані в Київ, борговими розписками, що підтримуються ЄС. Заміна конфіскованих активів облігаціями ЄС може дозволити Брюсселю використовувати заморожені активи Росії для фінансування воєнних зусиль України без технічної експропріації самих російських активів. Комісія вважає, що таким чином їй вдасться уникнути звинувачень у конфіскації коштів. Ідея, яку в ЄС вже назвали “юридично креативною”, ще не схвалена, а інші варіанти використання російських активів також розглядаються. Багато перешкод залишаються на шляху до набрання чинності цього плану, особливо тому, що національні гарантії вимагають одностайності, а значить Угорщина чи Словаччина можуть завадити цьому процесу.
“Ці гроші допоможуть Україні вже сьогодні”, – заявила Урсула фон дер Ляєн у Європейському парламенті під час свого щорічного звернення до Європейського Союзу, не надаючи особливих подробиць нового плану.
До речі, за повідомленнями західних медіа, Вашингтон також ніби “прокидається” у цьому сенсі й запропонував країнам G7 “створити законний механізм конфіскації заморожених російських державних активів та розглянути можливість їх використання для фінансування оборони України”. Американські чиновники обговорюють з європейськими колегами ідею поступової конфіскації заморожених російських активів, щоб посилити тиск на Москву і підштовхнути її до переговорів.
Бельгія, де зберігається левова частка коштів РФ, змінює свою думку
На цьому тлі маємо і певну зміну позиції Бельгії, країни, яка ще донедавна заявляла, що “конфіскація активів є вкрай ризикованою, оскільки для цього немає жодних правових підстав та може спровокувати жахливий системний шок на всіх фінансових ринках Європи та завдати дуже сильного удару по довірі до євро”.
Однак нещодавно в цій позиції зникла хоча б категоричність. “Ми розуміємо, чому тиск на нас з кожним днем посилюється. Бельгія готова змінити порядок поводження з €190 млрд замороженими російськими активами за умови, що юридичні ризики будуть розподілені між країнами ЄС”, – заявив міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево в інтерв’ю Financial Times. Міністр зазначив, що “тепер, схоже, збільшилося бажання” щодо розподілу юридичної відповідальності між 27 країнами ЄС.
“У такому сценарії Бельгія не відкидає перегляду своєї позиції. Якщо ми матимемо міцну правову основу, якщо фінансовий ризик буде знижений і якщо ми зможемо об’єднати ризики, – сказав Прево, додавши: – Усе ж таки на сьогодні існує ще багато “якщо”.
Захід повинен нарешті пересилити себе і ухвалити політичне рішення
Безумовно, повна конфіскація і передача російських активів надзвичайно важлива – і для відбудови України, і для принципового питання, яке стоїть значно вище від суто економічних дискусій. Це питання покарання агресора. Це питання репарацій, які Росія має платити Україні, і воно не може розглядатися у відриві від справедливості. Бо репарації — це не просто гроші на відновлення, це акт покарання. Саме тому Москва так болісно реагує на будь-які розмови про конфіскацію – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив директор центру прикладних досліджень Пента Олександр Леонов.
На думку експерта, Росія сьогодні намагається максимально “замилити” це питання, пропонуючи, наприклад, різні “гібридні” схеми: мовляв, кошти можна спрямовувати на відбудову України, але й на відновлення окупованих територій. Тобто фактично Кремль намагається, якщо вже уникнути конфіскації не вдасться, то хоча б легалізувати окупацію. Бо як тільки гроші підуть на відбудову Донецька чи Маріуполя під російським контролем – це де-факто буде виглядати як часткове визнання західними країнами цієї “нової реальності”. Важливий момент: до гри активно долучився Пекін. Китай натякає, що пряме вилучення російських коштів може спричинити крах валютної системи, адже всі країни, які вважають себе під ризиком, включно з Китаєм, просто приберуть свої резерви з європейських банків. Для Європи це справді катастрофа і це дійсно їх лякає. Китай дивиться на цю історію крізь власну призму. Він не хоче створення небезпечного прецеденту. Бо якщо завтра спалахне конфлікт навколо Тайваню чи в Південно-Китайському морі, і проти Китаю застосують ті ж санкції, що проти Росії, – це стане для Пекіна справжнім жахіттям. Тому він робитиме все, аби нинішній кейс не дійшов до логічного завершення.
Другий важливий момент, на думку Олександра Леонова, – юридичний. Європейська бюрократія живе процедурами, і рішення про конфіскацію має бути бездоганним у правовому сенсі. Інакше Росія піде до міжнародних судів, арбітражів, і є сценарій, що вона там виграє. Це буде не менш руйнівним ударом. Тому Європа шукає механізм, який не можна буде оскаржити.
“Один із можливих шляхів – створення міжнародного трибуналу над злочинами Росії. Прецедент є: катастрофа рейсу MH17. Тоді процес тягнувся роками, і лише торік суд поставив крапку: літак збили росіяни, і вони несуть відповідальність. Лише після цього почалися фінансові претензії. Схожий сценарій можливий і зараз: спершу судове визнання агресії та злочинів Росії, а вже потім – питання компенсацій. Але варто дивитися ширше. Сума збитків зростає щодня. І може йтися не тільки про заморожені активи в банках. Під конфіскацію мають потрапити й інші російські активи: нерухомість, яхти, кораблі”, – вважає Леонов.
За словами експерта, європейські чиновники, з одного боку, бояться впливу конфіскації активів РФ на економіку та євро. З іншого – грошей у ЄС катастрофічно бракує, аби далі повноцінно підтримувати Україну. І тут маємо додатковий чинник – США. Президент США Дональд Трамп відмовився вводити нові санкції проти Росії, і Європа почала грати жорсткіше: вона хоче чітких гарантій, що якщо санкції узгоджені, то їх не скасують і не “передумають”. Якщо ЄС і США разом тиснутимуть на Пекін, він не зможе ухилитися. І саме в межах великої торгової угоди Європа може просунути ідею повного припинення вогню та конфіскації російських активів, на що Китай не зможе різко відреагувати. А якщо не відреагує Китай, то й Глобальний Південь залишиться осторонь.
“Росія ж уважно тестує реакцію і щодо долі своїх активів, і щодо власних дронів на території країн НАТО. Якщо реакція все ще буде слабкою – Путін піде далі. НАТО активувало четверту статтю. Це не жарти й не формальні консультації на зразок Будапештського меморандуму. Це перехід у передвоєнний стан. І зараз усі дивляться, зокрема й сам Путін. Якщо Європа не злякається, то ескалація стане для Москви пасткою: вона втратить можливість тиску і, навпаки, підштовхне Європу до радикальніших рішень – нових санкцій, можливо, й до остаточного рішення про конфіскацію активів. І робитимуть це вже не в умовах “мирного часу”, а фактично передвоєнного стану. Тому я би радив Польщі, країнам Балтії, Фінляндії вже зараз запровадити воєнний стан у прикордонних регіонах. Це покаже Кремлю, що вони готові до будь-якого сценарію. Парадоксально, але саме такі превентивні кроки можуть допомогти уникнути справжньої війни”, – констатував Олександр Леонов.
