У Радянському Союзі автомобіль був не просто транспортним засобом, а справжньою розкішшю, придбання якої вимагало значних зусиль. Не дивно, що власники так цінували своє майно і прагнули убезпечити його від крадіжки.
У часи, коли централізованих баз даних, відеокамер і сучасних сигналізацій не існувало, водії покладалися на власну винахідливість. Автокрадіжки були поширеним явищем, і, щоб захистити свої “ластівки”, радянські громадяни вдавалися до найрізноманітніших і подекуди дуже неординарних методів.
Від механічних блокаторів до саморобних сирен — радянські автолюбителі вигадували унікальні способи захисту своїх машин.
Механічні засоби захисту
У СРСР гараж вважався основним захистом автомобіля, але швидко стало зрозуміло, що цього недостатньо. Викрадачі легко переганяли машини між республіками, використовуючи підроблені документи, а складна мережа ґрунтових доріг ускладнювала їх пошук. Тож водії почали встановлювати механічні блокатори — розпірки на педалі, упори на кермо чи коробку передач. Ці пристрої були ефективними проти випадкових злодіїв, але досвідчені викрадачі легко їх обходили, іноді навіть знімаючи кермо, щоб уникнути пошкоджень.
Такі блокатори мали й недоліки: водії самі могли пошкодити педалі чи кермо, намагаючись їх розблокувати. Проте через відсутність кращих альтернатив ці засоби були популярними. Радянські автолюбителі скуповували всі доступні пристрої, сподіваючись, що їхній “арсенал” відлякає потенційних злодіїв.
Еволюція протиугінних систем
З часом з’явилися електричні розмикачі — тумблери, що вбудовувалися в електроланцюг автомобіля, щоб унеможливити запуск двигуна без замикання контактів. Зазвичай їх ховали під приладовою панеллю, під капотом або навіть у бардачку, як у “Жигулях”. Проте викрадачі швидко навчилися знаходити ці місця, адже електропроводка радянських машин була простою, а перемикачі часто блокували лише кілька ключових проводів — на стартер, замок запалювання чи “масу”.
Одним із найефективніших рішень стало блокування бензонасоса. Без подачі палива двигун не заводився, а саморобні перемикачі на паливній магістралі дозволяли водіям проявити інженерну кмітливість. Такі пристрої встановлювали в різних місцях, що ускладнювало їх пошук, роблячи блокатор палива одним із найнадійніших засобів захисту в СРСР.
Читайте також: В Україні виявили рідкісний BMW 70-х із дуже цікавою історією (ФОТО)
Щоб відлякати злодіїв, радянські водії почали використовувати саморобні сирени, які вмикалися при спробі запуску двигуна без відключення системи. Наприклад, водій мав 10 секунд, щоб натиснути приховану кнопку, інакше сирена починала гучно верещати. Ці хитрощі не лише ускладнювали життя викрадачам, а й додавали радянським автомобілям унікального колориту, демонструючи винахідливість їхніх власників.
