Сьогодні вночі Дніпровська гідроелектростанція у Запоріжжі пережила атаку російських окупантів. Споруда встояла, хоча пожежа на греблі була досить масштабна. І це хоча сумний, однак все ж привід згадати історію дивовижної ГЕС.
Чи знаєте ви, хто саме збудував споруду, якою так пишалась влада Радянського Союзу? Ймовірно, ви будете здивовані, дізнавшись, що будівництво велось під наглядом американського інженера. OBOZ.UA розповідає, як Г’ю Лінкольн Купер за лічені роки створив одну з найбільш вражаючих гідроспоруд світу.
Підкорити бурхливі пороги Дніпра в районі Запоріжжя Російська імперія намагалась неодноразово. Катерина Друга зазнала в цьому повного фіаско. Тому молода радянська держава була особливо зацікавлена, щоби в рамках реалізації прийнятого в 1920 році плану ДЕЕЛРО збудувати тут гідроелектростанцію, заодно нарешті взявши під контроль одну з найбільших річок Європи.
Інженер з відповідним досвідом знайшовся у США. Г’ю Лінкольн Купер на той час уже встиг побудувати електростанцію Торонто поблизу Ніагарського водоспаду, взяти участь у спорудженні знаменитої греблі в єгипетському Асуані, розробити знамениту греблю Вільсона на річці Теннессі. Радянські інженери пропонували для греблі використовувати бутову кладку з гранітним облицюванням, а Купер представив проєкт більш надійної бетонної споруди.
Американський гість був настільки важливою персоною, що його представили особисто Йосипу Сталіну. Сам Купер виявився вельми зацікавленим у пропозиції від СРСР, адже на власні очі побачив, наскільки відсталою у технологічному плані була країна, збудована на уламках Російської імперії. Керівництву США він доповідав, що Союз в такому стані є перспективним ринком для вкладення американських грошей і розвитку спільного бізнесу.
Однак методи роботи в Союзі Куперу не подобались. Його дратував формальний підхід, велика кількість начальників, які по суті ні за що не відповідали, та відсутність необхідних технічних засобів для будівництва – покладатись доводилось здебільшого на ручну працю.
Щоби хоча б трошки усунути цей неймовірний технологічний розрив, керівникам будівництва ДніпроГЕС довелось звернутись до американської компанії Cooper Engineering Company (не пов’язана з Г’ю Лінкольном Купером) і німецької Siemens. Вони, зокрема, постачали обладнання для електростанції.
Спорудження ДніпроГЕС почалось у 1927 році. А уже в 1932 році основні роботи будівництво вдалось всупереч усьому завершити. На повну потужність станція вийшла у 1939 році. Радянські інженери були вражені знаннями та підходом Купера. Американець став першим іноземцем, якого нагородили орденом Трудового Червоного Прапора.
Для Г’ю Лінкольна Купера ДніпроГЕС стала останнім великим проєктом. 23 червня 1937 року він помер у своєму домі в місті Стемфорд, штат Коннектикут від атеросклерозу.
Дітище Купера за час Другої світової війни пережило два масштабних руйнування. У 1941 році дамбу ДніпроГЕС підірвали радянські війська, що відступали із Запоріжжя. Вони хотіли таким чином сповільнити прорив армії Гітлера і залишити фашистів без електрики. Підрив проводили таємно, що призвело до величезної кількості жертв серед оборонців, що стояли нижче по Дніпру та цивільних. Вдруге дамбу підірвали уже німці, які готувались залишати Запоріжжя у 1943 році. Однак масштаб руйнувань виявився значно меншим.
Раніше OBOZ.UA розповідав, з якою насправді метою СРСР збудував ДніпроГЕС.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.
