Проблема видалення зелених насаджень, які знаходяться у межах міст і сіл України, є актуальною і суспільно чутливою.
Серед звернень, що надходять на адресу Державної екологічної інспекції Поліського округу від громадян, прохання перевірити законність зрізання дерев, є досить поширеними.
Про законодавчі акти, які регулюють це питання, та саму процедуру видалення зелених насаджень розповідає головний спеціаліст відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу, державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Тетяна Венгловська.
Правове поле
Відео дня
Відповідно до Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105, зелені насадження – це дерева, чагарникова, квіткова та трав’яна рослинність природного і штучного походження на визначеній території населеного пункту.
Порядок оформлення дозволу на видалення зелених насаджень у межах населених пунктів регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006 року № 1045, за межами населених пунктів – відповідними тимчасовими порядками, які затверджуються рішеннями на сесіях районних рад на підставі ч. 2 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Коли дерева дозволено зрізати
Як в межах населених пунктів, так і за їх межами, правовий порядок визначає наступні ситуації, при виникненні яких виникає право видалити зелене насадження:
будівництва об’єкта архітектури; знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 сантиметрів; ліквідації аварійної ситуації на інженерних мережах населеного пункту; відновлення світлового режиму в житловому приміщенні, що затіняється деревами; проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, на трансформаторній підстанції і розподільному пункті системи енергопостачання, мережі водо-, теплопостачання та водовідведення, телекомунікаційній і кабельній електромережі; досягнення деревом вікової межі; провадження господарської діяльності на території розсадників з вирощування декоративних дерев та кущів; ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації.
Процедура видалення
Для отримання документу, який посвідчує право на проведення робіт щодо видалення зелених насаджень, зацікавлена особа – житель населеного пункту або підприємство, звертається до сільської, селищної, міської ради із заявою. Компетентний орган утворює комісію, до складу якої входять представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, територіального органу Держекоінспекції, а у разі потреби – балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень.
У випадку видалення зелених насаджень у зв’язку з будівництвом об’єкта архітектури, до складу комісії включається представник фізичної або юридичної особи, яка має намір щодо забудови території.
Комісія у п’ятиденний строк після її затвердження визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і їх відновну вартість та складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню, який затверджується рішенням комісії, на підставі якого видається ордер на видалення дерев.
У разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев комісія з’ясовує причину набуття деревами такого стану, про яку зазначається в складеному комісією акті (зокрема, при першочерговому візуальному огляді звертається увага на наявність пошкоджених сухих гілок, кут нахилу стовбуру, наявність шкідників і хвороб, тощо).
Основні проблеми зелених насаджень у населених пунктах Житомирщини
Застарілий віковий і видовий склад дерев – одна із головних проблем, адже при досягненні певної вікової межі дерево може стати потенційно небезпечним. Окрім того за деревами, які мають великі габарити, складно доглядати, тому вони можуть створювати небезпеку як для жителів населених пунктів, так і для інфраструктури.
Серед інших проблем – ураження омелою білою, що призводить до зниження енергії росту деревних рослин та їх довговічності, втрати декоративності, а також викликає часткове або постійне усихання верхівок та поступове усихання дерев у кінцевому підсумку; пошкодження короїдами, паразитичними грибами; утворення гнилі, яка з’їдає стовбур зсередини, дерево стає трухлявим і аварійним; коренева гниль, яку доволі складно діагностувати.
Загалом, велика кількість парків та лісопарків, об’єктів природно-заповідного фонду, які захаращені, запущені, мають значну кількість старих і хворих та пошкоджених дерев, які потрібно оновлювати, – це проблема багатьох населених пунктів області, особливо – невеличких, зокрема у Бердичівському, Житомирському районах, Житомирській міській, Коростишівській, Звягельській територіальних громадах. І саме громади мають бути у першу чергу зацікавлені у вирішенні цієї проблеми, вносити роботи щодо видалення зелених насаджень і висадження молодих дерев у плани благоустрою.
Відновна вартість визначається згідно з методикою визначення відновної вартості зелених насаджень, затвердженою Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 127 від 12.05.09 року та складається із вартості їх створення (посадки) та утримання за попередні роки з урахуванням характеристик, які визначають їх цінність за формулою, передбаченою цією Методикою. Компетентний орган приймає рішення про видалення зелених насаджень і видає заявнику його копію для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.
Зазначимо, що відновна вартість зелених насаджень не сплачується в низці випадків, передбачених пунктом 6 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах.
Про відповідальність за знищення зелених насаджень
Знищення або пошкодження зелених насаджень, окремих дерев, чагарників, газонів, квітників та інших об’єктів озеленення в населених пунктах, невжиття заходів для їх охорони, а також самовільне перенесення в інші місця під час забудови окремих ділянок, зайнятих об’єктами озеленення, – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 170 до 510 грн і на посадових осіб або фізичних осіб – підприємців – від 510 грн до 850 грн (ст. 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Окрім адміністративної відповідальності винна особа несе матеріальну відповідальність та зобов’язується відшкодувати завдану матеріальну шкоду. Розмір завданої матеріальної шкоди визначається згідно з Таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної підприємствами, установами, організаціями та громадянами зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів, затвердженими Постановою КМУ № 559 від 08.04.99 року, і є значно більшим від розміру адміністративного штрафу. Так для прикладу за кожне знищене або пошкоджене до ступеня припинення росту дерево, діаметр якого біля шийки кореня становив 18,1 – 22 см відшкодовується матеріальна шкода у розмірі 550 грн.
