Наприкінці квітня Київський окружний адміністративний суд розпочне слухання у справі про нову спробу «оживлення мерця». Позивачами у ній виступають Олег Баланда та Валерій Роздорожний, які станом на середину минулого року були записані власниками відповідно 55,6% та 31% акцій АТ «Банк Січ», а відповідачами – Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Позивачі вимагають від суду визнати противоправними та скасувати рішення НБУ й ФГВФО про віднесення банку «Січ» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (від 9 серпня 2022 року), про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку «Січ» (від 6 жовтня 2022). А найголовніше – вони хочуть відновлення прав власності банку «Січ» на облігації внутрішньої державної позики України (ОВДП).
Ціна питання – 3,464 млн облігацій номіналом 1 тис. грн кожна на загальну суму 3,464 млрд грн. Ці облігації за рішенням НБУ в серпні минулого року були передані державі в рахунок повного дострокового погашення заборгованості банку «Січ» перед Нацбанком за генеральним кредитним договором від 19.10.2018. Окремо заявники також вимагають стягнення з НБУ 136 млн грн компенсації.
Причиною визнання банку неплатоспроможним, за даними «Економічної правди», стала невиплата відсотків за кредитом рефінансування, який установа отримала від Нацбанку. «Ситуація з неплатоспроможністю «Січі» виникла через те, що банк не розрахував ризиків.
Він заробляв на різниці ставок кредитів рефінансування та дохідністю ОВДП: брав позики в НБУ під 7% річних і купував на них держоблігації зі ставкою 9-11% річних. Різниця 2-4% і становила прибуток. Ризик полягав у тому, що ставки за кредитами рефінансування плаваючі і залежать від рівня облікової ставки НБУ, а дохідність облігацій – фіксована.
Після того як 2 червня Нацбанк підвищив облікову ставку до 25%, а ставка за рефінансуванням зросла з 11% до 27%, «Січ» почав працювати у збиток» – резюмувало видання.
Незважаючи на те що Олег Баланда та Валерій Роздорожний були записані власниками банку «Січ» ще 11 років тому, про них відомо дуже мало. Обидва вони є випускниками Полтавського кооперативного iнституту, до приходу в банк працювали відповідно фінансовим і комерційним директором маловідомої київської фірми «Естрела».
Відомо також, що обидва вони мають інтереси у газовидобувній сфері (Роздорожний свого часу працював головою представництва НАК «Нафтогаз України» у Москві). Станом на зараз Баланда та Роздорожний спільно володіють контрольним пакетом маленької КУА «Магістр», яка управляє активами на суму всього лише 12,8 млн грн. Тож цілком зрозуміло, чому багато експертів вважали їх номінальними власниками банку, за якими стояли набагато більш впливові і багаті люди.
Офіційно таємниця була розкрита у листопаді 2019 року – саме тоді Національний банк України визнав наявність вирішального впливу на діяльність АТ «Банк Січ» Дениса Горбуненка та визнав його власником істотної частки у банку незалежно від формального володіння. «Пан Горбуненко формально не володіє акціями Банку, однак є обґрунтовані підстави вважати, що він має можливість здійснювати вирішальний вплив на його управління та діяльність» – вказали в НБУ.
Денис Горбуненко – ексголова правління скандально відомого “Родовід Банку”, в який була введена тимчасова адміністрація НБУ у 2009 році. ЗМІ вже писали про його зв’язок з олігархом Дмитром Фірташем – саме під керівництвом Горбуненка “Родовід Банк” сконцентрувався на обслуговуванні інтересів власника Group DF та його партнерів. Загалом на компанії з орбіти Фірташа приходилося до 40% корпоративного кредитного портфелю “Родовіду”.
Наскільки Горбуненко зробив цей банк залежним від Фірташа, можна зрозуміти на прикладі афери з компанією «Укргаз-енерго». У лютому 2008 року ця структура Фірташа поклала на депозит в “Родовід Банку” близько пів мільярда гривень під 9% річних, а 13 березня 2009-го (за три дні до введення тимчасової адміністрації) підписала додаткову угоду з банком, за якою відсоткова ставка була збільшена до фантастичних 48% річних. Ця оборудка коштувала банку втрат більше як на 280 млн грн.
Після звільнення з “Родовіду” Горбуненко переїхав до Лондону, де став довіреною особою Фірташа. Він особисто був присутній у суді над Фірташем у Відні разом з його найближчим партнером Сергієм Льовочкіним, а також був формальним власником компанії Raga Establishment Limited, яку кредитував і фактично контролював Фірташ і яка у 2018 році виграла спір по «Укртелекому» у Рината Ахметова в 760 млн доларів.
Після заяви НБУ в банку «Січ» повідомили, що переговори про продаж фінустанови Горбуненку були, але вони нібито завершилися нічим. Та в це мало хто повірив, бо факти свідчили зовсім про інше. «Оформлена на фінансиста Горбуненка компанія Raga Establishment та пов’язані з нею структури залишаються найбільшими кредиторами банку “Січ” – писав Obozrevatel в серпні минулого року.
До речі, ще в лютому 2018 року в ЗМІ з’явилась інформація про зв’язки банку «Січ» зі скандальним газовим олігархом Дмитром Фірташем – і саме через компанію «Укргаз-енерго». За даними видання «Олігарх», співзасновник згаданого вище КУА «Магістр» та ТОВ «Лізинговый дім «Січ» Олег Губанов був членом правління «Укргаз-енерго» (с 2006 року). У 2015 р. він став членом наглядової ради банку «Січ», і саме в цей період, судячи з усього, банк і перейшов під неформальний нагляд Горбуненка. Після чого його перетворення у «Родовід Банк 2.0» стало лише питанням часу. За даними ЗМІ, станом на кінець 2019 року банк «Січ» видав компаніям Фірташа кредитів на суму майже 1 млрд гривень, або близько 60% від всього кредитного портфелю юридичних осіб.
Більше того, банк «Січ» ще почав видавати за рахунок рефінансування НБУ вкрай ризиковані кредити третім особам. Найскандальніший з них – на суму 1 млрд грн від 26.08.2020 для ТОВ «Смартленд», яке за 1,1 млрд грн купила у ФДМУ готель «Дніпро» (при тому що ринкова ціна готелю тоді оцінювалася в 400 млн грн, а в нинішні часи продати його за 250-300 млн грн було б надзвичайною удачею). Реальним власником «Смартленду», оформленого на підставних осіб, вважають Максима Кріппу – власника букмекерської компанії GGBet, яка продовжує нелегально працювати в Росії.
