У розпал війни уряд взявся за реформу лісового господарства і створив держпідприємство. Ось як воно витрачає кошти…
Наприкінці 2022 року Україна провела реформу лісового господарства, щоб зробити його ефективнішим та знизити корупційні ризики. Тоді було створене державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», яке тепер управляє лісовими ресурсами країни.
За два роки роботи лісівники неодноразово потрапляли в зону особливої уваги через закупівлі, які викликали багато запитань про їх доцільність під час війни.
Проєкт Dozorro проаналізував закупівлі ДП «Ліси України» з 2023 до грудня 2024 року, щоб зрозуміти, на що витрачають гроші і які пріоритети ставить перед собою нове підприємство.
Загальна статистика та пріоритети
За даними публічного модуля аналітики BI Prozorro, за два роки лісівники провели понад 2 тис. закупівель із загальною очікуваною вартістю 13,7 млрд грн. Водночас поточна сума договорів за ними становить вдвічі менше – 6,8 млрд грн. Це тому, що понад третина закупівель були неуспішними. Ще на 1,7 млрд грн закупівель залишаються активними.
Торік підприємство уклало угод на 4,7 млрд грн. Цього року значно менше – 2,1 млрд грн. Загалом найбільше коштів законтрактували на закупівлю пального – приблизно 2,5 млрд грн. Ще на понад 800 млн грн підписали договорів на придбання транспортних засобів.
Майже 57% успішних закупівель «Ліси України» провели за процедурою відкритих торгів з особливостями. У понад 23% випадків замовник обирав запит ціни пропозицій, а ще у 19% укладав прямі угоди.
Ліси України 2023-2024 інфографіка: flourish.studio
Основні напрямки закупівель за 2023 рік: Найбільше коштів спрямували на пальне, мастильні матеріали та електроенергію – загалом майже 3 млрд грн. Значні суми законтрактували на будівництво доріг у лісових масивах, транспортні засоби та допоміжне обладнання.
Основні напрямки закупівель за 2024 рік: Акцент зробили на придбанні транспортних засобів та пального, а також на охоронних і юридичних послугах.
На що витрачають гроші?
Ремонт лісових доріг
Один із пріоритетів підприємства – будівництво та ремонт доріг у лісах. Торік «Ліси України» оголосили про плани прокласти 500 км нових доріг. За словами представників підприємства, ці дороги важливі не лише для лісового господарства, а й для оборони країни, адже ними користуються військові та прикордонники. Тому, на їхню думку, це не примха, а необхідність.
За два роки на ремонт доріг законтрактували 628 млн грн, з яких:
- 551 млн грн – у 2023 році;
- 77 млн грн – у 2024 році.
Ще на 82 млн грн закупівель залишаються активними.
Лісові дороги ремонтують у Рівненській, Волинський, Івано-Франківській, Закарпатській, Хмельницькій, Київській, Чернігівській та Житомирській областях. Найбільші контракти отримали три компанії. Загальна вартість їхніх договорів – три чверті від загальної суми.
Лідер за укладеними контрактами – ТОВ «ПБС». Компанія підписала угод на 169 млн грн. Одним із ключових проєктів стало будівництво дороги довжиною 9,2 км, що проходить межею природного заповідника «Горгани» та з’єднує курорти «Буковель» і «Бистриця». Водночас журналісти «NGL.media» повідомляли, що компанія розпочала роботи ще до офіційного укладення контракту. Офіційно ТОВ «ПБС» володіє Іванна Непик, але фактичним керівником вважають Олександра Шевченка – колишнього депутата Верховної Ради. Він також є засновником та ексдиректором туристичного комплексу «Буковель», що у 2021 році перейшов під контроль Ігоря Палиці.
На другому місці ТОВ «ЕДБ», яке законтрактувало 159 млн грн. Співзасновники компанії чотири особи – Максим Кокарєв, Юрій Клімов, Андрій Косіцин та Олександр Кіблик. За інформацієї «ЦПР», керівник одного з напрямків компанії отримав підозру за можливу розтрату бюджетних коштів під час ремонту дороги в Харківській області.
Трійку лідерів закриває ТОВ «Вельт капітал» із договорами на 101 млн грн. Її власниця – львів’янка Тетяна Павленко. У медіа неодноразово повідомляли, що підприємство завищує ціни на виконання робіт. А депутати Львівської міської ради навіть вимагали розірвати один з договорів «Вельт капітал» через фінансові махінації щодо заниження податків.
Розмінування лісів
Значна частина лісів після окупації лишається замінованою. Це створює серйозну небезпеку як для людей, так і для природи. Оскільки у ДП «Ліси України» немає окремої служби для розмінування, вони змовляються ці послуги.
У 2023 році лісівники оголосили перший такий тендер. Контракт на 550,4 тис. грн з розмінування Базарського лісництва (північ Житомирщини) підписали з «Укроборонсервісом». Проведедене нетехнічне обстеження показало, що загроз немає і ручне розмінування цієї ділянки не знадобилось. Тому підприємству заплатили лише 99,8 тис. грн за обстеження.
У липні цього року лісівники замовили розмінування двох лісництв на Чернігівщині. Підряд на 6,5 млн грн отримала компанія «Патрон Демайнінг». У межах цих робіт очистили 26 га у Коляжинському лісництві та 1,7 га у Красилівському. Під час розмінування фахівці виявили майже 500 вибухонебезпечних предметів.
Закупівлі охоронних послуг
Охорона лісових офісів є одним із пріоритетів держпідприємства, про що свідчать відповідні закупівлі. Замовляти їх «Ліси України» почали торік через необхідність захищатися від крадіжок і незаконного проникнення. Загальна сума контрактів на охорону за цей проміжок часу – 157,7 млн грн. Наразі тривають тендери на нові послуги охорони ще на 158,5 млн грн.
Першу угоду на 42 млн грн лісівники уклали з ПП «Шериф-Захист» у листопаді 2023 року. Послуги стосувалися охорони об’єктів у Хмельницькій, Чернівецькій та Тернопільській областях. Власником компанії є ексдепутат Київради Дмитро Стрижов. Уже в лютому журналісти помітили, що на багатьох постах охорони нікого не було. Також активісти припустили, що компанії з групи «Шериф» порушують трудове законодавство, виплачуючи працівникам мінімальні зарплати, або навіть менше, та не доплачують податки у бюджет. Після розголосу вартість договору зменшили на 16 млн грн.
У березні на керівництво «Шериф-Захист» відкрили кримінальну справу. Їх підозрюють у привласненні 420 тис. грн державних коштів, призначених для охорони лісового господарства у західних областях.
У квітні «Ліси України» підписали ще два договори з цією компанією. Один із них на охорону об’єктів лісгоспів у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях за 49 млн грн. Інший – на охорону в Черкаській, Кіровоградській та Вінницькій областях за 44,7 млн грн.
Загалом із «Шериф-Захист» законтрактували 135,8 млн грн.
Крім того, на 21,9 млн грн замовлень отримало охоронне агентство «Кольчуга», яке надає послуги для Слобожанських лісових офісів. Його власниками є Максим Михайлик та Ольга Книш.
Адвокатські послуги
Цього року «Ліси України» законтрактували понад 15 млн грн на адвокатські послуги. Загалом уклали 109 угод з 44 підрядниками. Найбільші замовлення отримали адвокатські фірми: «Левицький і Партнери» (3,9 млн грн), «Сергійчук та партнери» (2 млн грн) та LS Group (1,2 млн грн).
У серпні видання Telegraf стверджувало, що «Ліси України» витрачають державні гроші на адвокатів, щоб приховати протиправні дії своїх працівників. Одним із прикладів у тексті є випадок, коли прокуратура вимагала скасувати виданий підприємством лісорубний квиток, який дозволяв знищити заповідні дерева в Куяльницькому лісі на Одещині та Миколаївщині. У першій інстанції суд став повністю на бік прокуратури. Однак «Ліси України» найняли адвокатів, щоб довести, що прокуратура не мала б подавати справу до суду.
Саме підприємство пояснює свої витрати на юридичні послуги великою кількістю судових справ. Серед них незаконне захоплення земель та стягнення боргів за деревину, а також захист правомірності дій працівників.
Закупівлі автомобілів
За два роки лісівники придбали 458 автомобілів на 545 млн грн. Торік закупили 186 авто, а цього року — ще 277. Вартість кожного автомобіля починається від 800 тис. грн.
Серед придбаних машин – пікапи Mitsubishi L200, кросовери Renault Duster та позашляховики Suzuki Jimny. Постачання здійснювали компанії «Полісся Моторс Груп», «Форвард Авто Груп», «Віді Гранд», «Кий Авто Центр» і «Автоцентр Київ».
Лісівники пояснюють таку велику кількість закуплених авто необхідністю замінити транспорт, переданий для потреб ЗСУ. Крім того, частину закуплених пікапів, вантажівок та автобусів компанія також передає захисникам.
Суперечливі закупівлі
Деякі закупівлі держпідприємства викликають питання щодо їхньої доцільності. Наводимо декілька прикладів:
- PR за 5 млн грн: у червні минулого року замовили послуги з виготовлення рекламних матеріалів, зокрема 21 відеоролика та анімаційного мультфільму. Договір також передбачав послуги з моніторингу ЗМІ та консультацій з інформаційної політики. Після розголосу його розірвали.
- Наручні годинники на 614 тис. грн: торік у листопаді замовили годинників на 96,6 тис. грн, цього року у березні – на таку ж суму, а в липні – ще на 421 тис. грн. Ці годинники закуповують як подарунки працівникам за досягнення у професійній діяльності та вагомий особистий внесок у розвиток лісової галузі.
- Телевізори по 42 тис. грн: у жовтні 2023 року придбали шість телевізорів Samsung QE65Q60CAUXUA на 252 тис. грн.
Висновки
Закупівлі «Лісів України» викликають чимало питань. Частину коштів спрямовують на досить сумнівні витрати. Дорогі телевізори та годинники – не те, що хочеться бачити в закупівлях державного підприємства в умовах війни. Не менше питань викликають і мільйони на охоронні і адвокатські послуги.
Безумовно створення єдиного державного підприємства, що опікується лісовими ресурсами України, було правильним кроком. Той факт, що ми бачимо всі ці закупівлі в системі – це покращення, порівняно з часами, коли лісництва приховували свої витрати від громадськості і взагалі не вважали себе замовниками.
Але постійний інтерес, і часто невдоволення, громадськості закупівлями «Лісів України» свідчить про необхідність переглянути пріоритети щодо витрат ДП. Або, можливо, більш активно комунікувати управлінські рішення підприємства щодо цього питання.
Адже в умовах війни кошти мають бути витрачені максимально ефективно. Це не лише суспільний запит, а просто базовий принцип, за яким має функціонувати вся держава.
Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
Наталія Іжицька, журналістка Dozorro
ㅤ
