Визволили, але не звільнили | Фото: Facebook / КПІ ім. Ігоря Сікорського
6 листопада 1943 року радянські війська провели Київську наступальну операцію, звільнивши столицю України від німецько-фашистських загарбників. Ця подія стала ключовим етапом битви за Київ та визволення України, але принесла нові випробування — репресії, мобілізацію та втрату свободи.
Як відбувалося визволення Києва
За інформацією Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”, 6 листопада 1943 року війська 1-го Українського фронту під командуванням генерала армії Миколи Ватутіна завершили Київську наступальну операцію і визволили столицю України від нацистських окупантів.
Підготовка до наступу тривала з кінця вересня. Після невдалих спроб прориву з Букринського плацдарму головний удар було перенесено на Лютізький. 3 листопада радянські війська розпочали вирішальний наступ. Уже в ніч з 5 на 6 листопада 1943 року танкісти капітана Чумаченка прорвалися до центру міста. Над будівлею ЦК КП(б)У замайорів червоний прапор.
Відео дня
Визволення Києва Фото: З відкритих джерел
До світанку Київ було повністю очищено від німецьких підрозділів. Москва того ж дня салютувала воїнам, що здійснили визволення Києва — ключову подію битви за Дніпро.
Битва за Київ: між перемогою та трагедією
Як пише “Еспресо”, битва за Київ стала однією з найкривавіших сторінок Другої світової війни в Україні.
Штурм столиці розпочався о 4-й годині ранку, і за офіційними даними в ній загинуло понад 417 тисяч радянських солдатів.
Історики зазначають, що такі втрати спричинив наказ Йосипа Сталіна взяти Київ до 7 листопада — до річниці Жовтневої революції. Наступ проводився поспіхом, аби зробити “подарунок до свята”. Ціна цієї політичної демонстрації — десятки тисяч життів.
Звільнення Києва і нова окупація
Хоча звільнення Києва від нацистів стало переломним моментом у війні, воно принесло українцям не очікувану свободу, а відновлення радянського режиму.
Ціна визволення Фото: З відкритих джерел
Місто, що перебувало під окупацією 778 днів — з 19 вересня 1941 року до 6 листопада 1943-го, — лежало в руїнах.
З 900 тисяч довоєнного населення залишилося лише близько 180 тисяч. Хрещатик був зруйнований, Успенський собор Києво-Печерської лаври підірвано, а Бабин Яр став місцем масових розстрілів.
Після визволення Києва радянська влада розпочала хвилю арештів, депортацій і примусових мобілізацій. Так званих “чорносвитників” — чоловіків без військового вишколу — кидали на передову.
Почалася нова епоха репресій, коли багато українців, що пережили німецьку окупацію, були звинувачені у “зраді Батьківщини”.
Український внесок у визволення
У битві за Київ та визволенні України брали участь мільйони українців.
Понад 7 мільйонів воювали у складі Червоної армії, партизанських загонів і підпілля. Ще близько 100 тисяч бійців УПА боролися як проти нацистської, так і проти радянської окупації.
За різними оцінками, у Другій світовій війні загинуло від 8 до 10 мільйонів українців, з яких половина — цивільні.
Таким чином, визволення Києва стало частиною загальнонаціональної боротьби, але не принесло довгоочікуваної свободи.
Історичне значення події
Сьогодні 6 листопада 1943 року залишається важливою датою в історії Києва.
Це день військової звитяги, але й водночас — момент історичного переосмислення.
Перемога без свободи не може бути повною, а жертви, покладені заради чужої імперії, нагадують про ціну залежності.
Основні факти про визволення Києва:
- Дата події: 6 листопада 1943 року
- Операція: Київська наступальна операція
- Ключова битва: битва за Київ — складова битви за Дніпро
- Командувач: генерал армії Микола Ватутін
- Втрати: понад 417 тисяч солдатів
- Історичне значення: початок визволення України від нацистської окупації
Визволення Києва 6 листопада 1943 року стало поворотним моментом не лише битви за Дніпро, а й усієї Другої світової війни в Україні.
Та водночас ця подія нагадує, що свобода, здобута ціною залежності, не може бути повноцінною.
Для України це день пам’яті — про героїзм, про втрати, про незламність і про прагнення до справжньої незалежності.
Фокус також писав про метро на Троєщину, “мертві станції” та знищені архіви.
Фокус ще повідомляв про те що на Київщині проводитимуть облік мешканців. Адвокат пояснив, чи залучатимуть до цього процесу ТЦК.
